![Promotion Welcome 100 RU [https://welcome100.npbpromoru.nl/]](https://npbmedia.s3.eu-central-1.amazonaws.com/banners/ru/welcome100/728x90.jpg)
Подборка материалов из соцсетей о прошедшем митинге типа ЗА полит.реформы, организованном так называемой оппозицией. Планирую пополнять по мере поступления интересных точек зрения.
Ну и о сравнении с Майданом
Майдан:
- Вышел по мировоззренческому вопросу без политических лозунгов.
- Разместился на непроезжей части Майдана (кроме времени митингов).
- Подвергся немотивированной агрессии.
- Перешел к политическим лозунгам и вынужденной самообороне.
Кровавый Цирк:
- Пришел номинально с идеологическими лозунгами.
- В течении первых выступлений перешел к политическим лозунгам.
- Совершил действия ничем не мотивированной агрессии к представителям власти, провоцируя на ответное насилие.
- Про титушек не с той стороны я вообще посмеюсь.
Жалко людей, которые вышли с адекватными требованиями. Их держит за лохов не власть.
Сегодняшние события под Радой показали, что сколь-нибудь вменяемой альтернативы существующей в стране системе олигархических партийных проектов у нас нет. Есть отчаянно не желающие взрослеть великовозрастные обалдуи, которые умеют только требовать под Радой, но не желающие, несмотря на депутатские мандаты, в этой Раде работать – писать законы, договариваться даже просто друг с другом, каждый день собирать необходимые голоса за жизненно важные для страны реформы, или хотя бы просто сами за них голосовать.
Ведь в феврале-марте 2014 именно к их ногам, а не к ногам Порошенко, упала власть в стране, но они не захотели взять на себя эту власть, как равно и ответственность за то, ради чего они несколькими месяцами раньше вывели людей на Майдан.
Гораздо проще и спокойнее переложить ответственность на кого-то, а самим, как и раньше, только требовать и критиковать. Им кажется, что это весело, что это такая игра – макака-Парасюк на поводке у лыбящегося на его агрессию и ужимки Лещенко, великий законотворец и люстратор Егор Соболев, с его неоконченными двумя классами церковно-приходского, утративший остатки разума Саакашвили, гришинские (и не только его) уголовники в камуфляже, деловито размещающие полевой лагерь возле Рады, там, где почти четыре года назад стоял Антимайдан.
Как-то незаметно за всеми этими играми в политику слова «титушки», «боевики» и «активисты» стали синонимами, и вот уже вместо демократической оппозиции, протеста граждан, благожелательным копняком придающих ускорение очерченному Майданом направлению реформ, у нас, как недавно в Шегинях, бесчинства маргиналов и радикалов, с теми, кто еще вчера выступал от имени гражданского общества, от имени нас с вами, во главе.
За без малого четыре года так и не появились ни партия Майдана, ни сколь-нибудь яркий лидер, которого эта партия могла бы противопоставить Порошенко.
И, в отсутствие этих партии и лидера, не говоря уже о внятной, а не декларативной программе, хочется задать вопрос, а кому расчищает дорогу к власти требование изменений к закону о выборах. — Недаром сегодня Тимошенко отошла в сторону, коль скоро всю грязную работу сделают за нее - только бы не спугнуть. Я тоже не фанат Порошенко, но, если у кого-то из сегодняшних публичных украинских политиков и сохранились остатки разума, пусть с очень большой натяжкой, так только у него. Как бы ни было тошно это признать.
Нападение на депутата Барну Олега
"Протестующие" обплевали депутата Олега Барну и устроили ему корридор ганьби. Вот кусочек биографии Олега Барны: "Являлся участником Евромайдана. 18 февраля 2014 года в Мариинском паркебыл ранен в голову и в правое плечо, над правым глазом остался шрам от полученного ранения. После начала вооружённого конфликта на востоке Украины ушёл добровольцем в зону военных действий. Воевал в составе 128-й отдельной горно-пехотной бригады, являлся командиром миномётного расчета, имел позывной «Дядя Олег». В ходе боевых действий получил контузию."
Так у меня вопрос, а не @хуели ли "протестующие", бОльшая часть из которых на Майдане и войне побывала исключительно в рамках ФБ баталий. И еще. Не можешь отвечать за своих людей – не выводи их на улицу!
У филармонии группка пенсов материт почему-то Парубия и ещё Сааки – говорят, обещали за полдня по 180, а дали по 100. Какая каша у них в головах, можно только догадываться. Там же, на вид студенты, обсуждают Гелетея с Парасюком – о политике ни слова.
И вообще (пусть не обижаются жители других областей), контрольный пакет акций на НАСТОЯЩИЙ Майдан – у киевлян, а их сегодня критически мало – в основном, национал-радикалы. Иногородние же едут больше на столицу посмотреть да на собачку говорящую...
І про "мирний" протест (за неповні дві доби):
- напад на начальника УДО
- напад на народного депутата Гончаренка (БПП)
- напад на народного депутата Барну (БПП)
- напад на народного депутата Мамчура (БПП)
- побиття поліцейського
- учасники мітингу відібрали у поліцейських декілька щитів
- невідомі молодики в масках почали розбирати бруківку поряд з наметовим містечком
Я це пишу не для лещівнаємів, бо ці провокатори добре знають, на який насправді "протест" вони скликали читачів. Це я пишу тим блогерам, які "за все хороше проти всього поганого", і які вперто агітували підтримати дану "акцію", наполягаючи, що там чудові вимоги, і не потрібно звертати уваги на созників по "протесту".
Виконую другу свою обіцянку – описати власні враження від вчорашнього мітингу під ВР. Був там присутній десь з 08:20 і до оголошення Парубієм перерви у засіданні.
Навмисно не писатиму єдиний, розлогий текст, бо його обсяг вийде за межі розумного. Тож буде певна кількість окремих думок, які, взяті разом, дадуть цільну картину мого власного бачення. Принаймні, я на те сподіваюсь.
1. Почну з того, про що вже згадував вчора: середнього класу майже нема, молоді майже нема, усі ті, з ким мені довелось поспілкуватись, не розуміють декларованих організаторами вимог. Замість розуміння, їх об'єднує ненависть до влади у цілому, та до Порошенка особисто.
2. Загальна кількість, як на мене, близько двох з половиною тисяч. Для акції, яку довго готували та піарили, надзвичайно мало.
3. Неприємно вразило те, що на мітингу було вкрай мало державних прапорів України. Проте прапорів різних рухів, партій та ГО-шек – аж занадто:
Це наглядна ілюстрація того, чого насправді прагнуть їхні лідери та вождіки – розкрутити власний бренд та застовбити собі майбутнє місце у корита. Разючий контраст із справжнім Майданом.
4. Різало вуха, коли нардеп Левченко зі сцени, на весь урядовий квартал волав до зібрання: "Що це за кордони, та металошукачі? Що то за перевірки та обшуки? Це означає одне: Влада вас боїться!"
Особливо цинічним є те, що Левченко – депутат від Свободи. Саме тієї Свободи, що 31 серпня 2015 року влаштувала під ВР провокацію з гранатою, через що загинули четверо нацгвардійців, найстаршому з яких було 25 років.
5. У листопаді 2016 я писав (
https://goo.gl/iphwSA) щодо Саакашвілі наступне: "Самой сильной стороной сегодняшнего Саакашвили являются, как ни странно, ошибки нынешней власти, вызывающие активное неприятие общества. Простое их перечисление уже вызывает активную поддержку людей." Саме це можна сказати сьогодні щодо усіх протестних політиків.
Порошенко зробив для України багато, але припустився, як на мене, дуже важливої помилки: він майже проігнорував необхідність постійного спілкування з народом. Ця найважливіша царина була вкрай занедбана. Жалюгідний мінстець, який вже самим фактом створення міністерства "під кума президента" викликав у людей потужне несприйняття, так і не спромігся почати працювати по-справжньому.
В результаті вагому частину населення було віддано на поталу популістам, котрі поливали брудом усе, що робить діюча влада. І, на відміну від неї, обіцяли людям негайне покращення "вже сьогодні", яке дадуть їм вони, коли самі прийдуть до влади.
6. Багато мільйонів українців в інтернет не ходять, у політиці не розбираються, і не в змозі самі сформувати власне ставлення до вимог організаторів мітингу.
Їм дуже подобається ідея зняття недоторканості з депутатів, бо вони, у більшості своїй, тих депутатів ненавидять, і прагнуть їх покарання за той "безпредел", який у нас коїться.
Організаторів мітингу аніскільки не засмучує те, що саме зараз у Раді лежить відповідний законопроект президента. Вони ігнорують зауваження опонентів про те, що законопроект треба прийняти строго за регламентом, який вимагає спочатку отримати висновки комітетів. Зі сцени вони кричать, що прийняти закон треба сьогодні – і крапка!
А те, що потім будь-хто звернеться до суду, і легко доб'ється відміни цього закону – їм тільки на руку. Вони почнуть волати, що корумповані суди рятують баригу Порошенка.
7. Ще трохи про недоторканість. Останні місяці рада розглядала чимало випадків зняття недоторканості з одіозних депутатів. Подивіться, як ГОЛОСУВАЛИ усі ті, що зараз волають зі сцени. Далі думайте самі.
Нарешті резюме:
– усі оці протестні "лідери" так і не второпали головне: жодна політична партія, жоден політик не в змозі скликати справжній Майдан. Він збирається стихійно, коли є критична маса людей, готових боротися і жертвувати собою.
– що б там хто не казав, але Майдан в Україні ніколи б не відбувся без підтримки киян. Бо саме кияни наповнювали Майдан, особливо на його початку. Саме кияни везли на Майдан ліки, продукти, теплі речі, дрова, а потім, ближче до фіналу – бензин та шини. Саме кияни, почувши вночі набат Михайлівського дзвону, йшли, бігли, їхали на Майдан, закриваючи його собою.
Вчора навіть сліпий побачив, що Київ мітинг 17.10.17 проігнорував.
– Знаковим для мене є те, що на мітингу майже не було молоді. Бо саме молодь – то майбутнє України. А наша молодь вже добре відрізняє патріотів від популістів.
– І останнє: схоже, самі організатори мітингу розуміли, що без провокацій та крові шансів у них не має. І заздалегідь почали діяти у цьому напрямку.
Орли корпусу Білецького, ті самі, що, вимагаючи відкритих списків, досі ховають власні обличчя на вулицях Києва, заздалегідь захопили будівлю вертолітного майданчика Януковича, що як раз біля ВР. Вони сподівались, що влада спробує силове звільнення будинку, бо саме бійка їм конче потрібна. Коли це не вийшло – самі влаштували бійку ввечері.
Тепер сидять у палатках, нападаючи на окремих депутатів, тим самим блокуючи саму можливість ВР запрацювати, і прийняти, нарешті, очікувані закони.