Як Петро Порошенко грабував армію

Сьогодні ті, хто почав просинатися і зрозумів, що Зеленський – зрадник – почали виправдовуватися.  Виправдовуються, бо самі привели цього зрадника до влади, поливаючи брудом і брехнею Порошенка. Сьогодні їхня риторика звучить приблизно так: “Зеленський звісно ж зрадник, але і Порошенко був зрадником – розікрав армію. Іншого шляху у нас не було”...

Питання таке, ви хоч самі вірите в цю маячню?!

Така риторика говорить про те, що це ви зрадники, які не орієнтуються взагалі в тому, яка ситуація була від початку війни з забезпеченням армії, і в якому стані залишив Порошенко армію після своєї каденції!

Такі ваші твердження говорять про те, що ви сиділи всі 5 років вдома на теплому дивані, і нічогісінько не зробили для нашої армії. Ви просто не допомагали нашим військовим взагалі! Саме тому ви не знаєте, яка була армія тоді, і яка стала після “пограбування” армії Порошенком.

А я вам розкажу...

Перший рік, коли відправляли допомогу армії купували макарони, крупи, цукор.Потім згодом купували чай ,каву,цукерки,бо вже армію почали годувати,а не достатньо було смачненького. А далі смачне з'явилося. Також ковдри в перший рік потрібні були,бо навіть не було чим вкриватися і передавали. А потім як розікрав Порошенко армію все з'явилося і їжа і форма і зброя.

Коли почалася війна – наші захисники воювали в спортивних костюмах, в домашніх джинсах, часто в “шльопках” або кросівках, без форми, а в кого вона була, то – це була, в кращому випадку, “стєкляшка”, яка залишилася після служби в армії, або збірна солянка (камуфляжні штани з “стєкляшки”, а “кітєль” з німецького секонд хенду іншої розкраски). Часто від “стєкляшки” наші захисники просто відмовлялися, коли її привозили волонтери на передову, віддаючи перевагу домашнім джинсам і світеру. Знаєте чому?! Бо коли вороги обстрілювали наших захисників мінометами, градами та іншими смертельними “фішечками” – “стєкляшка” загоралася як суха солома від іскри. Людина в такій формі просто згорала.

Про ”броніки” взагалі мовчу, бо їх просто не було на озброєнні ЗСУ. Кевларові казки... про них навіть ніхто не знав, що вони такі є. В кращому випадку – казки були жестяні, радянські, які не захищали від жодного виду зброї.

Наколінники, налокотники, тактичні окуляри чи перчатки – про таке, перші пів року війни, ніхто навіть не мріяв.

Техніка...

Її не було.

Все, застаріле радянське Гімно, яке хоч якось могло рухатися, було відправлене на передову. Воно ламалося більше ніж їхало, шкреготіло і плакало, чмарділо, але іншого у нас не було... А те, що показували по телевізору склади з танками, які, нібито, не хотіли дати нашим захисникам – було ржаве і недієздатне. Такі склади демонстрували популісти, паразитуючи на війні, щоб, таким чином, прийти до влади.

Так, через рік у нас потихеньку почала з'являтися нова техніка, яку показували на військовому параді до Дня Незалежності для демонстрації військової сили і заспокоєння українського суспільства, а потім відправлялася на передову.

Харчі... Держава не могла забезпечити наших захисників елементарним – їжею. Солдати були голодні і, часто, влітку 2014р харчувалися з дерев: груші, яблука, вишні, сливи. Часто харчувалися з залишених грядок людей, які змушені були тікати від війни. Ну, і харчувалися тим, що привозили волонтери.

Зв'язок...

Були випадки, коли наші захисники потрапляли в скурутні військові ситуації через те, що не було, елементарно зв'язку. Були ситуації, що свої стріляли в своїх, бо не знали, хто знаходиться по переду чи позаду. Зв'язку не було взагалі. Все відбувалося на рівні дзвінка з мобільного телефону, так би мовити – “дзвінок другу”. Сьогодні ж – з цим все гаразд.

Відбиті зрадофіли будуть доводити, що армію створив не Порох, а волонтери. Ні. Волонтерам велика дяка, бо, на початку війни, без них Держава не справилася б. Але армію утримували волонтер майже рік, а потім цю функцію перейняла повноцінно на себе Держава, і захисники, фактично, відмовлялися від волонтерської допомоги у вигляді харчів та форми. Волнтери їздили всі 5 років, допомагали, але це вже носило більш емоційний характер, як привіт з дому у вигляді смаколиків: цукерки, кава, домашні смачнюні страви. Це більше були відвідини і емоційна підтримка наших захисників. Це мало і має велике значення, за що нашим волонтерам велика дяка, але говорити, що волонтери тягнуть зараз армію на своїх плечах – як мінімум не чесно. Так, були і є волонтери, які забезпечують армію дронами для повітряної розвідки чи ще якимись ексклюзивними речами – це благородна і потрібна справа і за це їм дяка, бо таких волонтерів дуже мало.

Як би там не було, але волонтери зробили колосальний внесок в розвиток армії.

Запитання до відбитих зрадофілів: Ви розумієте, що все, що передавалося волонтерами на передову в 2014р - вже давно зїдене і зношене? Сьогодні наша армія гарно одягнена, нагодована і озброєна. Ми маємо дуже багато нової техніки, маємо побудовані нові військові містечка для нормального проживання наших захисників. Техніка їздить і літає. Захисники нормально харчуються. Маємо чітко організовану і скоординовану військову міць. Армія п'ятирічної давнини була боса, гола і голодна, а сьогодні, після “пограбування її Порошенком” – сильна організована, армія, якою ми щиро пишаємося!

Порівнювати зарплати 2014 і 2019р думаю не варто. Хоча, відбитий зрадофіл не орієнтується і в цій темі, а тому – знайде зраду.

Так от, нешановні зрадофіли, ви або хрестик зніміть(в даному випадку - вишиванку)або штани одягніть. Вийдіть на вулицю, провітріться, подумайте, згадайте, як ви люто боялися і трусилися від страху в 2014-му році, як косили від призову, і порівняйте як ви себе почуваєте сьогодні. І якщо не вистачить мудрості вибачитися за своє зрадофільство і подякувати Пороху за те, що сьогодні Україна є, то хоча б просто спостерігайте мовчки за тим, як сьогодні патріоти боронять країну вже і від внутрішнього ворога, якому ви дали в руки булаву!!!