Про бідних та багатих; Чи може бідна людина буди щасливою

Чи може бідна людина буди щасливою? Вічне питання, про яке всі забули і яке вже втратило сенс в наш скрутний час: кожен бідняк стверджує, що для щастя потрібні гроші, а кожен багач стверджує зворотнє. Всім нам зрозуміло, що збагнути важливість чи неважливість грошей може лише той, хто їх має.

Але я дещо інакше дивлюсь на це питання…

Я хочу сказати наступне… Для того, щоб зрозуміти важливість грошей для себе і бути від цього щасливим чи нещасним, абсолютно не потрібно мати гроші безпосередньо у кишені. Для цього достатньо лише піти трохи далі у роздумах на цю тему: а) відмовитись від потреби у грошах або змінити середовище існування; б) мати впевненість у тому, що Ви можете їх здобути чи заробити у будь-який момент; що Ви знаєте як це зробити і держава не зможе Вас зупинити; коли держава зацікавлена у багатстві своїх громадян. Це – особливість 21-го століття.

Перший пункт ми не розглядаємо взагалі: нехай спочатку це зроблять ті, хто при владі. Головний акцент в Україні слід робити на другому пункті: чи забезпечує нам держава таку можливість як впевненість у завтрашньому дні? Так, я можу погодитись з тезою, що для щастя гроші не найголовніше. Але! … якщо я знатиму, що при потребі я зможу їх швидко знайти чи заробити! Дійсно, безпосередньо на щастя гроші ніяк не впливають. Гроші впливають на наш стан опосередковано.

Наш менталітет не дозволяє нам бути щасливими саме тому, що ми, навіть маючи гроші в кишені, не впевнені у завтрашньому дні. Для впевненості, в Україні потрібно мати не просто багато грошей, а дуже багато грошей, в той час коли в цивілізованому світі можна їх взагалі не мати у фізичній формі.

У житті не так турбує темний тунель, як відсутність світла в кінці цього тунелю!!!