Державний попит на страшилки від держслужбовців

Дуже важливий і наочний урок у подіях, які ми переживаємо, полягає в демонстрації того, як працює держава і висновки, які можна зробити з цього розуміння. Головна задача, яку постійно вирішують чиновники – створити і підтримувати «попит» на себе улюблених.

Цей попит існує, поки люди вірять, що тільки чиновники можуть і повинні «рятувати» їх від мінливостей життя. Тому мир і благополуччя згубно для держав, і вони завжди зайняті пошуком або створенням проблем, які потім радісно беруться вирішувати.

Це – досить добре відома обставина, що чудово ілюструється історичними фактами від Римської імперії до сучасних держав. Держави зміцнюються і розширюються за рахунок криз, які створюються ними безпосередньо, або є довгостроковими наслідками раніше проведеної політики.

Вплив кризи та страшилок як стимул для розвитку держави та суспільства

Від «загрози тероризму», яка дозволяє США практично перебувати в стані війни (означає, що повноваження уряду можуть рости, зустрічаючи менший опір), до регулярних панік в Україні (призабуті вже «цукрові» та «бензинові» кризи, які траплялися мало не кожен рік, «пташиний грип» і так далі), – перелік цих тимчасових або постійних криз воістину нескінченний.

У всьому цьому є один важливий момент, на якому я хочу зупинитися. Очевидно, що якщо говорити про створення попиту на державу, то найбільш простим способом привернення до себе уваги є страх. Держава лякає вас чимось і потім кидається захищати від загрози. Страшилки, якими лякали українців, з кожним роком ставали все більш і більш жахливими. Причин для цього багато, не буду на них зупинятися, але, очевидно, що це означає, що вони все гірше і гірше сприймаються і їх все важче продати.

Тут потрібно відзначити, що, звичайно ж, далеко не всі створюються державою, в більшості випадків ми маємо справу з фактами навколишнього світу. Для держави ж важливо не те, існує чи ні пташиний грип насправді, йому важливо народне схвалення конкретних заходів, які нібито призначені для боротьби з цим грипом. Серед них, наприклад, регулювання цін та інший контроль над аптеками, виробництвом і імпортом ліків, тобто зростання повноважень держави. Успіх лякалки полягає не у визнанні публікою наявності проблеми, а у схваленні того, що держава збирається робити для її «вирішення».

Ось прямо зараз жахалка по імені Путін чудово спрацювала в дуже багатьох сенсах – від риторики «затягнути пояси і не критикувати уряд», з допомогою якої держава знову серйозно розширив свою владу до пакету «антикризових законів», які закріплюють це розширення.

І справа тут не в тому, що Путіна не існує і його придумали в Києві, і не в тому, що він «насправді» добрий і хороший і не загрожує нам війною. Справа в тому, що саме пропонується у вигляді відповіді на цю абсолютно реальну загрозу.

Якщо замість озброєння населення і його навчання азам самооборони держава під соусом Путіна відбирає у нього зброю, якщо замість зростання економічної свободи, яка в підсумку підвищує як доходи самої держави, так і мотивацію людей захищати свою країну, ця свобода навпаки згортається – жахалка спрацювала правильно. Влада держави розширилася.

І тепер, власне, той момент, про який я хочу сказати…

На відміну від реклами товарів і послуг (яка організовується і планується свідомо з наперед відомою метою), процес, про який я говорю, радше інтуїтивний, ніби пошук прибутку на ринку. Більше того, на відміну від підприємства, яке єдине в своїх цілях, у цьому процесі триває боротьба за увагу публіки між різними підрозділами держави, угрупованнями навколодержавних паразитів і все це ускладнюється ще й активною участю прогресивної громадськості. Звичайно, напевно «у владі є люди, які розуміють цей механізм і використовують його, але їх меншість, вся «робота» робиться на збігу інтересів, на неусвідомленому пошуку того, що може «прокатити» у публіки як чергової лякалки і того, хто і як може її використовувати.

Це означає просту річ, а саме неконтрольованість цього процесу, який багато в чому схожий з ринковим. Якщо врахувати той фактор, що українців все важче залякати, і що для цього потрібні більш страхітливі лякалки, неважко припустити, що рано чи пізно жахалка може закінчитися цілком реальною катастрофою. Може настати той момент, який завжди так дивує істориків в описі падіння імперій, революцій тощо, коли начебто б зрозуміло, що потрібно робити для порятунку ситуації, але чомусь цього ніхто не робить, а інерція подій несе усіх до неминучого краху.

Як боротися із штучними кризами

Найважливіше, з цим можна боротися, якщо пам'ятати про те, що метою лякалок завжди є продаж вам чергового розширення влади держави. Простий спосіб оцінити пугалку – переводити «загальну користь», від імені якої, нібито, виступає держава, на користь персональну.

Наприклад, якщо вам пропонують під виглядом епідемії «закріпити» низькі ціни на ліки і у вас вистачає розуму зрозуміти, що в умовах підвищеного попиту це приведе до дефіциту, а то й до зникнення таких ліків з продажу, то ваша відповідь на пугалку повинна бути вкрай негативною. Адже не важливо, скільки коштують ліки, якщо їх немає. Не заважає також пам'ятати про те, що ті, хто «розкручує маховики», сіє паніку, влаштовує провокації і т.п., не контролюють і не можуть контролювати процеси, які можуть початися з їх подачі.

"Підпалювач" не завжди може зупинити розпочату ним пожежу. І, нарешті, третє. Вкрай небезпечно думати, що «в інтересах держави» є мир, спокій і добробут. Інтерес держави полягає в існуванні держави, тобто, системи, що дозволяє одним людям на «законних підставах» привласнювати власність інших людей. І цей інтерес не тільки не заперечує, а, навпаки, передбачає конфлікти, війни і соціальні потрясіння.

Володимир Золотарьов, Галицькі контракти