Хрестна хода у Київі 27 липня 2016-го року - думка блогера

Багато людей до тепер не розуміють, що проблема не у тому, що людина воцерковлена, або є прихожанином православного храму. І скочуються в упереджуваність та зашореність. Проблема в іншому. У тому, що Україна довгі роки була частиною Московської імперії.

В цій системі влада завжди контролювала церкву і не роз'єднувала державу і релігію. І в часи СРСР секуляризація не відбулась теж. Просто релігійна форма замінилась з полоненого православ'я у Ленінську некрофілію та віру у всіляке комуністичне лайно. Коли розвалився СРСР, церква, особливо в Росії, знов зайняла державне місце, як 100 років тому. А служба безпеки зіграла важливу роль у зупинці процесу секуляризації і є сьогодні основним контролером релігійної інституції, як Синод багато років тому.

Отже, основна проблема лежить у порушенні настанов Христа "Богові – Боже, а кесареві – кесареве" через об'єктивні історичні умови. Це скривджує стан речей та заводить багато віруючих людей у політично-релігійний фанатизм.

Та мене менше цікавлять внутрішньомосковські процеси. Мене цікавить Україна. І тут я дуже оптимістично налаштований. Демократичний розвиток, постійна зміна влади, відсутність намагання влади контролювати церкву, багато християнських напрямків (православні, греко-католики, протестанти, католики) і багато іншого формує інші, відмінні від Московщини, умови. Які формують поле для розділення державних і церковних процесів. До прикладу, коли УПЦ МП обпеклась агітуванням багатьох священників за Януковича в 2004 році, були зроблені серйозні висновки. Далі випадки агітації явно зменшились.

Тобто ми спостерігаємо процес деполітизації УПЦ МП через важливі внутрішньополітичні умови в Україні

Звісно, війна дещо відкатила процеси назад, та все одно даний процес відділення церкви від держави буде йти. Просто тут потрібен час та витримка. В Україні взагалі багатьом людям треба навчитися чекати та бачити тенденції. Це стосується як і важливих процесах в УПЦ МП, так і у в головах проросійсько налаштованих людей, так і у зміні українських цінностей патерналізму до інших, ринково-демократичних. Отже, витримки всім, емоційної рівноваги та наснаги будувати демократичне суспільство. І менше агресії, штампів і різких рухів. Повірте, цим ви нічого не пришвидшуєте, а навпаки, погіршуєте становище. Чим даєте колишнім регіоналам та Кремлю шанс…

Valentyn Krasnoperov