Завоювання Криму. А що далі? Путін почав і не відомо як закончит

Коли Василь Аксьонов (письменник) писав свій знаменитий роман, він вибудував фабулу розвитку Криму як…острова – в книзі Аксьонова немає ніякого перешийка і саме тому більшовицьким ордам не вдалося його захопити.

Владислав Сурков, який вважається в Москві організатором «кримської операції», вважається одночасно великим прихильником літературних експериментів і самий приголомшливий з них він поставив зараз, доручивши Сергію Аксьонову ("Гобліну") перетворити Крим в самий справжній острів.

Путін перетворив Крим у острів з півострова

Тому що перешийка і насправді більше немає. Всі ці заяви про те, що Крим відокремився від України, частиною якої був з 1954 року, залишимо спічрайтерам Володимира Путіна. Насправді Крим відокремився від території, частиною якої він був з 1783 року, коли Катерина II прийняла рішення про його приєднання до Російської імперії.

Але і до цього Крим НІКОЛИ не існував як півострів. Володіння Кримського ханства сягали далеко за перешийок – на нинішній український материк. І тільки зараз, вперше за всю свою історію, Крим став справжнім островом. У Путіна, Суркова та Аксьонова все вийшло.

Звичайно, не будемо виключати варіант, що загарбники, вже зануривши сучасний світ в середньовіччя, підуть ще далі і спробують окупувати частину материка, відновивши тим самим ханські володіння – ми не знаємо, до якого дна може дійти нинішня російська державність. Але на даний момент Крим – знову-таки, вперше в своїй історії – відрізаний не тільки від джерел світла та енергії. Крим відрізаний від світу.

Путін відрізав Крим від світу, а не тільки від України

Ставши окупованою територією, Крим позбавляється можливості приймати міжнародні авіаційні рейси – аеропорт Сімферополя аж до закінчення російської присутності перетворюється у внутрішню гавань Росії.

Крим може втратити залізничне і автомобільне сполучення з материком – навіть якщо воно не буде зупинено сьогодні, завтра йому все одно прийде кінець, тому що ніхто не може гарантувати безпеки залізничного складу в Криму і вже тим більше автомобіля на території з сумнівним правовим статусом.

Крим позбавляється будь-яких серйозних інвестицій – навіть російських – тому що жоден інвестор не може знати, що буде завтра з його власністю. Державні інвестиції можливі, але їх в Росії виділяють, щоб розікрасти, а кримське керівництво так підозріло нагадує південно-осетинське, що розруха півострову забезпечена.

Перспективи кримчан як заручників невизначеного статусу Криму

Самі кримчани виявляються заручниками свого нового статусу. Вони, за великим рахунком, невиїздні. Тих, хто відмовиться від російського громадянства, буде дуже мало – ясна річ, яким небезпекам на окупованій території будуть піддаватися такі люди.

Але з російським паспортом дорога буде тільки в Росію і Білорусь. На жаль, жодна країна світу не зможе поставити візу жителю Кримського федерального округу – просто тому, що такого округу не існує з точки зору міжнародного права.

Можна, звичайно, скористатися українським паспортом – але для того, щоб звернутися до посольства, потрібно буде добиратися до України в обхід, а потім, можливо й вилітати з українських аеропортів. Словом – і час для оформлення подорожі, і транспортне пересування стане справжнім випробуванням. І ясно, що діяльні люди просто почнуть покидати Крим і Севастополь – регіон остаточно стане притулком «осілого населення», яке нікуди не виїжджає, нічого не хоче, крім державної підтримки і чекає курортників, які теж не будуть приїжджати.

Що повинна робити Росія в цій ситуації?

По-перше, побудувати мостовий перехід із залізничною гілкою. По-друге, забезпечити півострів автономними джерелами електроенергії та водопостачання. По-третє, налагодити постачання півострова товарами поки немає мостового переходу – можливо, з допомогою морського транспорту. Це тільки стратегічні завдання, без яких Крим просто не зможе не те що розвиватися, а й навіть існувати. Тому що Крим – не острів, а півострів. Тому що Катерина ІІ була не ідіотка. І Мініх був не ідіот. І Долгоруков був не ідіот. І всі вони завойовували Крим після того, як було завойовано ВСЕ ІНШЕ.

Тільки божевільні можуть починати завоювання навпаки – і це якраз свідчення не воскресіння імперії, а її майбутнього колапсу. Вона вже мертва, але соває величезною ногою в судомах – а ми боїмося, як же не боятися-то?

У мене немає ні найменших сумнівів у тому, що Росія буде намагатися діяти згыдно стратегічного плану, окресленому мною, щоб позбавити Крим його острівного статусу і знову перетворити в умовний півострів, нехай і з допомогою моста. Але обсяги вкладень у цю операцію виявляться непосильними на тлі економічної ізоляції, стагнації, соціальних проблем та інших принад нашого часу.

Росія могла зважитися на окупацію Криму в роки, коли її економіка зростала як на дріжджах, але не зважилася, тому що Путіну не був потрібен Крим і патріотичний угар. Угар і Крим потрібні тоді, коли економіка падає, але в цій ситуації немає грошей для того, щоб забезпечити вкрадене. Такий парадокс розвитку і загибелі будь-якої імперії.

Чи думаю я, що Росія відмовиться від Криму? Ні, ніколи. Це Крим відмовиться від Росії – втім, як і більшість суб'єктів Російської Федерації. А вже потім президент незалежної Республіки Крим вирішить, чи їхати йому на підписання угоди про створення Співдружності Російських Держав або відправитися в Київ.

Щось мені підказує, що він приїде в українську столицю першим же пущеним після багаторічної перерви потягом. І, проїжджаючи крызь Перекоп, з подивом згадає те, що зараз намагаються з такою ретельністю спростувати Путін, Бабаків і Аксьонов: Крим – це півострів.

Віталій Портніков