Чому Богдана Хмельницького не одразу визнали за героя в СРСР?

Мабудь сліпими були тодішні керівники СРСР й не одразу помітили зачіпки, за які можна було "відмазати" об'єднаня України з Росією. Лише згодом в СРСР виникла потреба, якої не було –"отмазать злиття двох народів" за будь-яку ціну.

Переяславська Рада 1654-го року була найближча за змістом до об'єднавчої ідеї

З усіх історичних подій Переяславська Рада була найближча за змістом до об'єднавчої ідеї; не так щоб на всі сто відсотків, але найближча з усіх. Звичайно, це було можливим за умов її (ідеї) прикрашення (ніби було поголівне схвалення населенням й козаками), додавання трохи брехні (ну зовсім трішечки), трохи замовчання деяких незручних фактів (спротив козаків, духовенства, селянства) та інше, і куліш готовий. Спочатку Хмельницького навіть вважали ворогом за підписання союзу з Московією, але з кінця 1930-х років почався процес політичної реабілітації Богдана Зиновія Хмельницького. Звичайно, як можна назвати ворогом людину, яка ініціювала той самий процес, який найбільш підходив для визначення "злиття" та "воз'єднання".

З переяславської ради 1654-го року викачали усі вигоди, висмоктали з пальця всі оцінки

Добре, ще все було попереду (маю на увазі історію СРСР) і ще не багатьом втокмачили думку про Хмельницького як про ворога. Ну треба було мати щось в історії таке світле та яскраве, що освятило б спільний шлях двох народів. Можливо, що таке завдання поставила партія? Не скажу за інші республіки СРСР, чи були спроби вигадати щось подібне об'єднавче інших народів з росіянами, але українцям дісталось на горіхи. З переяславської ради викачали усі соки, висмоктали з пальця всі оцінки. А що б було, якби нікому в голову не прийшла думка про злиття народів? Так би й залишився Богдан ворогом?

Дружба народів – що то за міф?

Мене ще у дитинстві дивували такі причини об'єднання, як бажання народу. Я ще дитиною не міг зрозуміти як народ (натовп) може мати якусь спільну мету. Це нерозуміння у мене майже вибила радянська система, бажаючи в корені зарубити можливість появи такої ж спільної мети в українцях, як незалежність України.

Щоб збагнути всю суть даного питання (договір 1654-го року), треба розглядати його хронологічно і послідовно, починаючи з переговорів Хмельницького та московського Царя, причин союзу та мотивів з боку Богдана Зиновія. Про мотиви інших сторін усе і так зрозуміло – загарбання наших земель.

На даний момент оцінка причин та наслідків подій 1654-го року та дій самого гетьмана у російській та українській історіографії різняться з політичних причин. Про це докладніше…

З боку Росії причинами (точніше причиною) називається одна єдина – давня мрія українського народу воз'єднатись з російським. Але ж вибачте, народ не може дружити з народом! Дружити можливо лише родинами і то не завжди.

Ніде у світі я ще не чув про якусь там дружбу народів між, наприклад, шведами та французами.

Якщо, наприклад, у 18-му столітті в російській імперії наші народи розглядали одним народом, то у 20-му столітті через спротив українців довелось визнати існування окремої нації з її власною культурою. Так було простіше, ніж воювати за зразком середньовіччя.

А для того, щоб суть не змінилась, міф про один народ замінили міфом про два народи, але братські и дружні. Ніби вони були одним народом, потім на декілька місяців їх роз'єднали ляхи, але потім дві половинки того самого одного народу вирішили знову об'єднатись у новій якості, але ж все одно в один нероздільний, хоча й з двома різними назвами: українці та росіяни. На роль 'об'єдінітєля' обрали Богдана Хмельницького, бо не було в історії кращих подій на таку роль. Сам Гетьман навіть і не знав, що саме він об'єднує.

Висновки:

В СРСР не одразу визнали Хмельницького героєм-об'єдінітєлєм тому, що до другої світової війни в СРСР не було помітного спротиву з боку українців. Саме боротьба за незалежність України до середини 50-х років ХХ-го століття змусила радянську владу створити нову легенду, аби заповнити інформаційний простір вигідною тезою, аби перебити тим самим тему боротьби за незалежність, яку вели до до середини ХХ-го століття українці, чим дуже заважали 'дружбі народів'. Наближення трьохсотліття з часу переяславської угоди змушувало СРСР прискорювати боротьбу проти УПА (бандерівців) й готуватись до святкувань.