Нібито дбаючи про стабільність національної грошової одиниці, влада найпримітивнішим чином «роздягає» підприємців, залазячи до них у кишеню. Мова про одіозного постанові Нацбанку №49, завдяки якому вдалося взяти під контроль валютний ринок країни. Така в Україні ситуація з валютою та гривнею.
З точки зору пересічного українця, НБУ впорався зі своїм головним завданням. Гривня мала загрозу різкої девальвації. Але якою ціною? Підприємствам практично заборонили купувати валюту. Доступ до долара відкривається не раніше ніж на шостий робочий день. В реальності з урахуванням вихідних отримуємо вісім. Більш того, всі розрахунки між компаніями, які раніше проводилися день у день, ідуть із затримками. Якщо сьогодні надійшли кошти на рахунок, то використовувати їх можна тільки завтра. Що це означає на практиці?
Перше: більш ніж на тиждень на валютному ринку зникли всі покупці доларів або євро. Стерилізація попиту враз призвела до різкого зміцнення курсу гривні, що дозволило Нацбанку поповнити валютні запаси за заниженим курсом. Швидше за все, ці гроші у нього не затримаються, оскільки Нафтогаз повинен якомога швидше розрахуватися з Газпромом, щоб росіяни виділили Україні чергову порцію кредиту. Сума боргу перед російської нафтогазової монополією – $3,2 млрд.
Якщо б ця валюта викуповувалася на відкритому ринку, курс вже давно дістався б до позначки 10 UAH/USD, а то і вище. А так долари пішли по 8,5 UAH/USD. Різницю покрили експортери, які змушені за вимогами НБУ продавати на міжбанку 50% валютної виручки. Отже, за рахунок бізнесу, скинувшого долари за заниженим курсом, держава профінансувала свою кампанію. Залишилося з'ясувати, як будуть відбивати свої збитки продавці доларів. Чи будуть вони, наприклад, скорочувати зарплати своїм співробітникам або переводити їх на неповний робочий день? Цікаво, вони вже розробили схеми, що дозволяють не світити реальний розмір валютної виручки?
Друге: всі імпортери змушені заморозити на рахунках банків суми, необхідні для купівлі валюти, мінімум на тиждень. Отже, виникнуть перебої в постачаннях імпортної продукції. Для країни, залежної від імпорту, якою є Україна, це вже загроза економічної безпеки. Адже справа не тільки про постачання побутової техніки або автомобілів. Майже чверть всього імпорту складають енергоресурси. За чутками, паливні трейдери вже погрожують скоротити постачання і підняти ціни. Напевно так само вчинять і інші імпортери.
Третє: всі українські підприємства не можуть проводити платежі день у день. Відповідно, знижується бізнес-активність в країні, виникають зриви поставок через несвоєчасны оплати, збільшується ступінь недовіри між контрагентами. Одночасно збільшуються альтернативні форми розрахунку. Кажуть, вже виникли величезні проблеми з отриманням готівки в банках. У деяких фінансових установах неможливо зняти кошти навіть із зарплатних карт.
Чи варто говорити, що в таких умовах різко зросла вартість грошей. Ставки за ресурсами овернайт на міжбанківському кредитному ринку злетіли з 5% до 27% річних. Можна не сумніватися, що в такій ситуації говорити про можливий розвиток кредитування економіки, м'яко кажучи, не доводиться.
Прямий наслідок бажання влади вирішувати свої провали в економічній політиці держави за рахунок підприємців – повна несумісність бізнес-клімату з життям. З ринку почнуть іти підприємства, які не бажають виступати в ролі щедрих спонсорів дірявого бюджету. Багато вважатимуть за краще повернутися в тінь. Зрештою там опиниться і валютний ринок з реальним, а не уявним курсом гривні.
Прийдешній обвал нацвалюти – це плата за відсутність реформ
Заборони та обмеження з боку НБУ можуть лише відтягнути девальвацію, але уникнути зниження курсу все одно не вдасться. Прийдешній обвал нацвалюти – це плата за відсутність реформ, повальну корупцію та мільярдні статки деяких українців, які нещадно монополізують цілі галузі економіки. І якщо цього не зробить українська влада, про це настійно попросять кредитори.
Росія за все заплатить?
Нерозумно сподіватися, що Росія за все заплатить. Навіть Білорусь, отримуючи кредити від Кремля, змушена виконувати його економічні вимоги. В тому числі і щодо коригування валютного курсу. Так було після чергового обрання Олександра Лукашенка, коли стрімко зростаюча економіка країни несподівано опинилася на межі краху. Так, ймовірно, буде і в Україні, коли «покращення» ледь не закінчилося дефолтом. Питання лише, коли курс відправлять у вільне плавання?
А тим часом у влади є шанс проявити свою винахідливість, запровадивши нові обмеження і заборони. Тим більше коли є ще з кого спитати. На руках у населення, щонайменш, вп'ятеро більше валюти, ніж в резервах Нацбанку. Залишилося тільки придумати, як їх отримати. Як варіант – видавати валютні вклади в гривні за курсом НБУ. Якщо вже прийняли постанову №49, гріх зупинятися на досягнутому. Потрібно закріпити «успіх».
Читайте по теме: