Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 

В 2014 році Газпром і Нафтогаз подали в Стокгольмський суд одне на одного.  Найбільші претензії були у Газпрому. В чому вони полягали? В 2009 році Тимошенко Юлія Володимирівна, порушивши закони України, самостійно, без рішення Уряду, прийняла рішення укласти газовий контракт з Путіним.

Україна мусила платити навіть за неспожитий газ!

Одною з умов газового контракту була умова – "бери або плати". Тобто, ми мали щорічно закупляти в Росії 52 млрд. кубів газу. А якщо ми не закупляли, то все рівно мали за цей НЕ закуплений газ платити.

Україна (без Криму і частини Донбасу) спожила 30 млрд. кубів газу. Навіщо нам було купляти в 2 рази більше (і платити якщо не закупили), не скаже ніхто, окрім Путіна і Юлії Володимирівни, які домовлялися про таку прекрасну "схему" кілька годин в приватній бесіді.

Зрозуміло, що Україна не могла закупляти стільки газу, нам він не потрібен. Путін фіксував борги за НЕзакуплені об'єми газу і щоразу шантажував цими боргами, вимагаючи за непред'явлення боргів до сплати якихось політичних поступок. Тут ми згадаємо Харківські угоди про продовження розміщення Чорноморського флоту Росії в Севастополі, за що голосували цілий ряд "потріотів" і борців з "окупаційним режимом Порошенка", таких як Богословська, укропівський потріот Палиця, Литвин та інші.

Газпром накопичував нашу заборгованість за НЕпоставлений газ, щороку її ставало більше і вага газового шантажу ставала все більшою.

Коли в 2014 році стало зрозуміло, що все пропало, Порошенко не погодиться на політичний шантаж в обмін на газ, Газпром пред'явив газовий позов в загальному розмірі 45,78 млрд. дол. США.

Нафтогаз же виставив свій позов у розмірі 17,87 млрд. дол. США – це сума переплати за газ по завищених цінах. Що ми маємо по факту?

Плюси (рішення Стокгольмського суду):

  • всі борги по принципу "бери або плати" скасовані і ті що були, і ті що будуть (по контракту)
  • знижена ціна (від тої що хотів Газпром) за спожитий газ в 2-му кварталі 2014 року
  • газпром постачав газ в ОРДіЛО на свій страх і ризик і за свої гроші.

Мінуси (рішення Стокгольмського суду):

  • Суд не задовільнив наш позов в розмірі 17,87 млрд. дол. США (сума переплати за газ). Тобто, все те, що ми вже заплатили раніше в 2009-2013 роках, коригуватися не може. І тут би хотілося розібратися в причинах чому так сталося. Чи тому, що суми не коригуються, чи просто тому, що наші обрахунки були не коректними...Але факт є фактом - все що Юля і Янек переплатили Газпрому, поверненню не підлягає.
  • Ми все ж таки повинні заплатити за поставлений і неоплачений/частково оплачений газ близько 2 млрд. дол. США. Йдеться передусім за газ, наданий Янеку взимку 2013-2014.
  • В 2018 році ми повинні купити в Росії 5 млрд. куб. газу і в 2019 теж. Цей газ нам потрібен, бо, нагадаю, споживаємо ми близько 30 млрд. кубів.

Додатково, той же Стокгольмський суд буде розглядати позов Нафтогазу проти Газпрому, який стосується транзиту газу. Ми хочемо стягнути в Газпрому – близько 18 млрд. дол. США, Газпром хоче стягнути з нас близько 6,6 млрд. дол. США.

Тому, якщо бути об'єктивним, це рішення не є нашою однозначною перемогою, ми хотіли більше. Отримали менше.

Але це рішення Стокгольмського суду є однозначною поразкою Росії, яка тримала нас в заручниках, завдяки газу і планувала нас колонізувати, нав'язавши 50 млрд. дол. боргів, які ми не могли віддати...

Також це рішення є причиною для порушення кримінальної справи по відношенню до Тимошенко Юлії Володимирівни, дії якої спричинили не тільки значні фінансові втрати, але й фактично привели до втрати Україною незалежності в період з 2009 до 2014 року.