Далекий Схід, Забайкаллі, Дагестан і безліч дргугих ведмежих кутів Росії очікують кримських призовників у майбутньому. Хотілося б зупинитися на одному важливому моменті, на який зараз мало хто звертає увагу. Крим, який ось-ось приймуть до складу «Великої Росії», забуває про просте і банальне питання – призов до армії.
Всім вже давно зрозуміло, що цей незрозумілий референдум чітко націлений на входження до складу Росії
На тлі всього цього повним абсурдом виглядає пафосна церемонія прийняття присяги на вірність народу Криму, яка мала місце 8 березня 2014 р. в Сімферополі. Про яке формування збройних сил республіки йде мова, якщо головна мета – приєднання до РФ?
Адже відразу ж після «відновлення історичної справедливості», всі ці ті, що «заприсягнулися» підрозділу «армії Криму» будуть або розформовані, або якимось запаморочливим способом увійдуть структурною одиницею у склад Збройних Сил Російської Федерації. А далі що?
Новий «кримський загін» може бути відправлений куди завгодно, розумієте…
А далі кримчани крім проблем відсутності води, електрики, Інтернету, не виключено, що відсутність навіть їжі, зіткнуться з зобов'язанням відправляти своїх синів в армію Росії. В Україні де-факто і де-юре призов в армію скасовано (крім Внутрішніх військ і ряду інших підрозділів), а в Російській Федерації (РФ) ж ніхто і питати не буде – там майже загальна військова повинність.
Простіше кажучи, є велика ймовірність того, що з набуттям російського громадянства, «нові росіяни» отримають всі шанси поїхати повоювати в усі гарячі точки, де присутній (зобов'язана бути присутньою) Росія. В Чечню (де тимчасово спокійно), Південну Осетію, Придністров'я, їхати «підкорювати» далекі гарнізони Зауралля тощо.
Мало хто в Росії або поруч може збунтуватися (а кровожерлива політика Кремля дає не зовсім правильний приклад «вагающимся»). Так у Крим вже передислокуються частини і підрозділи з Чечні, які в свій час наводили порядок в цьому регіоні.