В Києві вже давно звикли до того, що Києвом керують приїжджі. Так сталося і з новоспеченим начальником столичного виконкому Володимиром Бондаренком, який в 1952 році народився в селі Охіньки Прилуцького району Чернігівської області.
Але справа не в місці народження, а в тому, що Володимир Дмитрович – яскравий представник старої політичної «еліти». Бондаренко неодноразово звинувачували в корупції, політичній мімікрії та інших непристойних для політика діях.
Початок кар'єри Володимира Бондаренка
Після закінчення районного педучилища, В.Бондаренко з 1976 по 1977 рік працював у школі-восьмирічці села Калинівка на Черкащині. У 1977 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім.Т.Шевченка, а потім перейшов на комсомольсько-партійну роботу, де провів майже десять років.
Кар'єрна драбина натужно, але вірно потягнула велику фігуру Володимира Дмитровича вгору. З 1986 по 1992 рік Бондаренко обіймав посади заступника, першого заступника і голови виконкому Ленінградського району Києва (пізніше став Святошинським районом). Заговорили про те, що Бондаренко вже тоді – на початку 90-их – почав поступово підминати під себе грошові потоки у цій частині столиці. Зокрема, він мав (і, за деякими даними, до цих пір має) відношення до ринків та ресторанного бізнесу в Святошинському районі. Злі язики стали називати Володимира Бондаренка «господарем Святошино». Тим більше, що у нього завжди були налагоджені контакти не тільки з місцевими бізнесменами, але і силовиками.
Далі кар'єра занесла Володимира Бондаренка прямо в столичну мерію
Спочатку начальником управління, потім заступником голови КМДА. В 1993 році через нестикування з мером Леонідом Косаківським, Бондаренко написав заяву про звільнення за власним бажанням.
Паралельно з цим з 1992 по 1996 рік Бондаренко пропрацював у фірмі «Київнафтопродукт», де керував відділом маркетингу. «Київнафтопродукт» разом з ще декількома компаніями входили в концерн «Укрнафтопродукт». З допомогою шахрайської схеми акції державного «Київнафтопродукта» були віддані за борги кіпрській компанії «Bevalo Investments Limited». Нібито до «прихватизаторів» мав відношення Бондаренко, на чому і зробив перший серйозний капітал.
Вже в 1996 році Бондаренко зайняв посаду заступника міністра юстиції, керуючого справами Мін'юсту
До речі, кажуть, що не обійшлося без тісної дружби з тодішнім міністром юстиції Сергієм Головатим. У тому ж році він вперше став народним депутатом України по мажоритарному округу в рідному йому Ленінградському районі, після чого отримував мандат парламентарія ще чотири рази – в 1998, 2002, 2007 і 2012 рр ..
Бондаренко входив у фракції партії «Реформи і порядок» (лідер партії ПРП – Віктор Пинзеник) і «Наша Україна» (у складі групи ПРП), після чого разом з ПРП легко і невимушено перекочував в БЮТ. Під час парламентських виборів 2002 року та президентських 2004-го керував київськими штабами блоку «Наша Україна» та опозиційного кандидата Віктора Ющенка.
Але і на старуху буває проруха. На парламентських виборах-2006 блок «ПОРА-ПРП», за списком якого Бондаренко йшов у Верховну Раду, не подолав прохідний бар'єр. Невдалою виявилася і спроба політика зайняти крісло столичного мера, на яке він завжди цілив, але до якого ніяк не міг добратися. Єдиною перемогою в 2006 році стало прохідне місце в списку ПОРИ-ПРП на виборах в Київраду. Бондаренко став членом депутатської групи Віталія Кличка.
Але з Кличком все закінчилося дуже швидко. На дострокових парламентських виборах-2007 Бондаренко вже пройшов у Верховну Раду під №100 Блоку Юлії Тимошенко. На парламентських виборах 2012 року Бондаренко переміг на одномандатному окрузі №219 в Києві (не повірите, в цей округ входить той самий Святошинський, екс-Ленінградський район).
За даними ЗМІ, Володимир Бондаренко, незважаючи на постійну роботу на держслужбі, примудрився займатися бізнесом
Зокрема, він був засновником низки товариств: ЗАТ «Актив», ЗАТ «Укзовнішпаливо», «Линопласт», ТОВ «Анві». Дружина Бондаренко є засновником у наступних компаніях: ТОВ комерційний телевізійний центр «Купол», ТОВ «Каштан-оптима», «Радіосистеми ЛТД». Старша донька Оксана Величко (Бондаренко) є також засновником ТОВ оздоровчий табір «Лідер», який розташований в мальовничому куточку Пущі-Водиці, вул. Миколи Юнкерова, 16. Даний табір в минулому був місцем «посиденьок» молодих революціонерів з «Пори» і ПРП. Молодша донька Ольга має відношення до таких структур: ТОВ «Вега», ТОВ «Українські комунікаційні системи».
В цілому, для Бондаренко збулася мрія сісти на крісло, належне його розмірами. Але до виборів мера Києва залишилося всього два місяці. Поки не зовсім ясно, чи об'єднають в парламенті посади голови КМДА та міського голови. Якщо цього не станеться, у пана Бондаренка є шанси всидіти на новому кріслі. Особливо, у разі перемоги на президентських виборах Юлії Тимошенко.
Дмитро Качура, «Мій Київ»