Відчуття після перемоги Євромайдана над Януковичем

Перше що мені спало на думку це те, що я не чую тупу мову Азарова та Януковича, не бачу їх тупих рил. Вони просто зникли з ефірного простору України. Я вже не чую про "бімби" та "потняків податків". Мене вже не дурять “покращенням життя вже сьогодні” і так далі.

Я не бачу і не чую долбойоба Табачника, який нищив українську освіту за прямою вказівкою з Кремля.

Я більше не чую стогін Вадима Колесніченка щодо утисків російськомовного населення України. Проте, чомусь, я сам будучи російськомовним з дитинства, не відчував жодних подібних утисків на собі будь-де в Україні.

Дещо стало на свої місця: люди розкрили свої політични погляди, вже мало хто тримає в собі злобу на супротивника і виплескує її не стримуючись. Багато хто взяв до рук автомати і стріляє в українських патріотів, а не сидить на кухні як раніше. Що ж, то ваш вибір. Тепер не чувайтесь. Кордон з РФ для вас поруч. Можливо, дехто з вас встигне втекти, а дехто ні – поспішайте.

Війна на Донбасі вскрила всі проблеми і тепер ми знаємо хто є хто і за кого – легше буде люстрацію проводити та за грати саджати ворогів України.

Такі от мої враження і відчуття після перемоги Євромайдана над Януковичем. Здолали Януковича – здолаємо і Путіна.

літо 2014-го