Із понад 95 тисяч дітей-сиріт не забезпечені житлом майже 40%. Про це сьогодні ішлося у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини під час круглого столу з питань захисту житлових та майнових прав дітей, передає УНН.
Згідно з Сімейним кодексом України захист житлових та майнових прав дітей покладається на батьків. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження, вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Проте аналіз звернень громадян до Уповноваженого щодо порушення майнових та житлових прав дітей свідчить про системні проблеми, які потребують вирішення на законодавчому рівні.
Особливу увагу присутні приділили питанню збереження та захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також стану підготовки програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
На сьогодні законодавче право дітей-сиріт на житло органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування не виконується.
Відповідно до Рекомендацій парламентських слухань на тему: “Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні у 2010 році” Уряд мав розробити загальнодержавну цільову соціальну програму забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на 2013-2017 роки.Проте до цього часу такої державної програми немає. Із понад 95 тисяч дітей-сиріт не забезпечені житлом майже 40% (а це близько 30 тисяч дітей), значна частина з них має житло не придатне для проживання, або ж діти зареєстровані разом із батьками, яких позбавили батьківських прав. Таким чином питання забезпечення житлом та збереження житла для дітей цієї категорії сьогодні є одним із критичних.
Під час круглого столу присутні обговорили проблеми забезпечення прав дітей під час звернення стягнення на майно боржника, забезпечення житлових прав дитини у разі зміни місця проживання батьків; участі органу опіки та піклування при прийнятті рішень щодо відчуження житла, яке належить дитині на праві власності або праві користування (іпотека, конфіскація майна батьків тощо).
Законодавством встановлено, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування (ч. 4 ст. 12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”). Проте сьогодні не вистачає розуміння з боку органів опіки та піклування відповідальності при наданні своєї згоди на відчуження житла дитини. Не завжди орган опіки та піклування чітко формулює умови, за яких будуть забезпечені житлові права дитини. Окрім того, на державному рівні відсутній контроль за дотриманням житлових прав дитини при знятті її з реєстрації.
“Ми повинні чітко визначитись щодо державної позиції щодо захисту житлових та майнових прав усіх дітей із урахуванням їхніх найкращих інтересів. Виходячи із цього, мають бути ініційовані відповідні зміни до законодавства з наступною взаємодією всіх державних органів, причетних до цього”, – підсумувала Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.
У круглому столі взяли участь представники Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Державної міграційної служби України, Генеральної прокуратури України, Української Національної Іпотечної Асоціації, представники ЗМІ.
Нагадаємо, нещодавно Президент України Віктор Янукович дав доручення про розробку національної програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.