Рейтинг:  0 / 5

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 
Освіта в Білорусі - Європейська Болонська система – проблеми, модернізація

Освіта в Білорусі. Європейська Болонська система – проблеми, модернізація, досвід

Питання приєднання Білорусі до Болонського процесу Міністерство освіти підносить ледве не як вирішений. Однак курс на модернізацію вітчизняного вищої освіти не настільки очевидний, як здається чиновникам.

«Потреба у змінах в системі вищої освіти смутно відчувається усіма соціальними партнерами Білорусі, – зазначає кандидат філософських наук, один з авторів роботи «Болонський процес як шлях модернізації системи вищої освіти Білорусі» Андрій Лаврухін. – Однак відсутність комунікації з роботодавцями і війна з громадськими організаціями призводить академічне співтовариство до сегрегації, а систему освіти – до ізоляції від ринку праці і суспільства в цілому».

На думку Лаврухіна, очевидно, що вступ у Болонський процес зможе стимулювати реальну модернізацію вищої освіти Білорусі лише в тому випадку, «якщо всі стейкхолдери будуть мати ясне розуміння цілей, цінностей і основних напрямів Болонського процесу і, відповідно, знати, які зміни мають відбутися в разі успішної модернізації вищої школи Білорусі».

Разом з тим Лаврухін зазначає, що обізнаність білоруських стейкхолдерів в цих питаннях вкрай низька в силу їх виключення з партнерських соціальних відносин, будуючих сучасну систему вищої освіти.

Таким чином, основна задача на сьогодні – сприяти формуванню адекватного розуміння цілей, цінностей і основних напрямів Болонського процесу у студентів, батьків, роботодавців і викладачів, а також залучати білоруських стейкхолдерів в процес модернізації системи вищої освіти в якості активних учасників.

«Розуміючі свої права і обов'язки, ризики і можливості стейкхолдери – це гарантія ефективності реформ, підвищення якості вищої освіти та затребуваності випускників на ринку праці», – упевнений Андрій Лаврухін.

Зі вступом в Болонський процес пов'язано краще майбутнє і системи освіти у країни в цілому, зазначив член Громадської Болонського комітету Володимир Дунаєв. «Однак втілення мрії може стати страшним розчаруванням, – зазначає експерт. – Все може вийти, як у Ільфа і Петрова. Колись здавалося, що щастя людства залежить від наявності радіо. Ось радіо з'явилося, а щастя немає».

Тому до Болонського процесу необхідно ставитися як до відповіді на кризові процеси в Європі, як до спроби відповісти на виклики масової вищої освіти і наблизити систему освіти до ринку праці.

Переконаних противників вступу Білорусі в Болонський процес в числі осіб, що приймають рішення, начебто і немає. Так, міністр освіти Сергій Маскевич, спілкуючись з журналістами 11 лютого, ще раз заявив про готовність Білорусі вступити в Болонський процес.

«Проходять різні консультації, в тому числі, з європейськими експертами. Кожен вуз презентує власні моделі, показуючи як вони узгоджуються зі стандартами, які є у рамках цих спеціальностей в інших країнах Європи», – розповідав міністр освіти в листопаді 2013-го року. Тоді він також зазначав, що спеціальна група займається розробкою національної системи кваліфікацій професій. «Це тепер – найважливіше», – заявив він.

Для Європи набагато більш важливо дотримання в Білорусі академічних свобод, університетської автономії та громадської участі в управлінні університетами. Саме неповне втілення цих імперативів і є перешкодою для вступу, зазначив Володимир Дунаєв.

Зараз у Білорусі планується внести зміни до Кодексу про освіту, що саме по собі відкриває вікно можливостей перед білоруським освітою. Громадський Болонський комітет підготував редакцію Кодексу про освіту, суть змін в який – у наближенні білоруської системи вищої освіти до стандартів академічного процесу країн, що входять в Європейський простір вищої освіти (ЄПВО).

Нагадаємо, в 2012 році питання про приєднання Білорусі до Болонського процесу було зняте з порядку денного, тому що робоча група Болонського процесу прийшла до висновку про неготовність країни. Серед іншого, мова йшла про те, що білоруські власті могли б «використовувати членство в єдиному європейському просторі як визнання їх політики в сфері вищої освіти».

Тоді Білорусії висловили недовіру. «Європа навчилася на досвіді інших країн», – зазначив Володимир Дунаєв. В прийнятих в Болонський процес Азербайджані та Казахстані відзначаються багато в чому схожі з білоруськими проблеми в освітньому середовищі. Можна сказати, що і Баку в 2005-му, і Астана в 2010-му проскочили в Болонський процес авансом. У нас такої можливості не буде, тому що в Європі вже зрозуміли, що не завжди декларації про прихильність принципам Європейського простору вищої освіти збігаються з реальними діями. Як відомо, механізмів виключення з ЄПВО немає, значить, щоб більше не помилятися, вимоги до Білорусі будуть висуватися максимально строгі.

У будь-якому випадку, зазначив Володимир Дунаєв, перетин уявної лінії, за якою починається Болонський процес, не гарантує Білорусі поліпшення якості освіти без її модернізації. А модернізація потрібна всій країні.

Читайте по теме:

  1. Евросоюз ошибся с санкциями против Беларуси и поэтому сторожничает относительно санкций против Украины
  2. Союз с Россией и Белорусью – кто за и против
  3. Проблеми контролю Білорусько-Європейського кордону та мігрантів з Білорусі