Замість державного статусу, російська мова отримала статус вже не просто іноземної мови, другої іноземної мови

У даній статті, при бажанні, нашим політикам можна знайти один з способів вирішувати проблеми без створення нових проблем. Як виявляється, в Україні цілком можна вирішувати питання вивчення російської мови без політизації питання. Назва статті звучить дуже символічно – замість державного статусу, російська мова отримала статус вже не просто іноземної мови, другої іноземної мови.

В Україні тривають суперечки навколо статуса російської мови, – пише Тетяна Івженко в російській "Независимой Газете" (НГ). Вчора в Україні відбулося зовнішнє незалежне оцінювання знань з російської мови. На тестування записалися менше 2% випускників – 6,9 тис.осіб. З наступного року ситуація може змінитися: Міносвіти ініціювало введення в усіх школах обов'язкового вивчення другої іноземної мови. Матеріально-технічна база та викладацький склад диктують школам вибір на користь російської.

Досі школярі в Україні вивчали одну іноземну мову, найчастіше англійську

Член парламентського комітету з питань науки і освіти, яка курирує питання середньої освіти, Віталіна Дзоз сказала НГ, що російська не була обов'язковим предметом для українських шкіл. Представник адміністрації спеціалізованої мовної київської школи з українською мовою навчання розповів, попросивши не згадувати його ім'я і номер школи: "Не треба нас вплутувати в політику. У нас російську вивчали і раніше – з п'ятого класу, один-два уроки на тиждень. Обов'язковими предметами є англійська та французька. Благо, що підручників вистачає (ред.: завдячуючи в багато чому проекту http://sotniknig.com.ua/). Але батьки хочуть, щоб їхні діти вміли грамотно писати російською – і ми пішли назустріч. У навчальному плані передбачена так звана варіативна частина, за рахунок якої введено цей предмет. І ніяких скандалів. Задоволені і діти, і батьки, і школа".

У фізико-математичному ліцеї на тих же умовах анонімності пояснили, що вони використовують варіативну частину навчального плану для профільних предметів: "Наші батьки не наполягають на російській мові. Їм важливо, щоб діти добре знали точні науки. Ну, і англійську – в сучасному світі без неї ніяк. Російську в Україні і так знає кожен – читають, спілкуються російською, хоча й пишуть з помилками. Але на додаткові гуманітарні дисципліни просто не вистачає годин".

Представники шкіл поки що не знають, за рахунок яких предметів з вересня запровадять обов'язкові уроки другої іноземної

Утрясати розклад будуть влітку. Але з мовою вже визначилися. За офіційними даними, 52% шкіл вибрали німецьку мову, 23% – російську, 14% – французький, 8% – англійська, 2% – польський, 1% – іспанську. У комітеті Верховної Ради вважають, що ці дані попередні. Як тільки дійде до справи, може виникнути дефіцит викладачів і питання забезпечення підручниками. Найпростіший спосіб вирішити проблему – повернутися до вивчення російської.

Депутат Віталіна Дзоз вважає, що це буде правильно: "Впевнена, що вивчення російської мови як другої іноземної з п'ятого класу – єдино правильний і раціональний вихід із ситуації. Де візьме маленька сільська школа вчителя французької, німецької, італійської? Російська – мова міжнародного спілкування, і, якщо всі українські школярі будуть нею володіти, впевнена, що це стане додатковим перевагою в їх подальшому навчанні".

Експерти в Києві зазначають, що ініціатива Міносвіти могла виникнути у зв'язку з тим, що Партії регіонів не вдалося реалізувати передвиборчі обіцянки про підвищення статусу російської до рівня другої державної. Нещодавно лідер парламентської фракції правлячої партії Олександр Єфремов визнав, що його політичній силі і в колишньому складі Верховної Ради, і в нинішньому, не вдається знайти 300 голосів для внесення змін до Конституції, де державний статус закріплено тільки за українською мовою.

В Росії для українців діють квоти, обмеження

Рік тому, готуючись до осінніх парламентських виборів, Партія регіонів зробила ривок: був прийнятий закон про регіональні мови. Він зрівнював мови нацменшин в правах з державною мовою на територіях компактного проживання національних груп. Передбачалося, що на регіональному рівні це нововведення підвищить статус російської, але в результаті влада отримала акції протесту захисників української, а також безліч вимог про підвищення статусу 20-ти інших мов на рівні областей, районів і навіть окремих сіл. Президент ввів скандальний закон у дію, але одночасно створив робочу групу для вдосконалення документа.

"Ініціативу Міносвіти про другу іноземну мову можна вважати опосередкованим стимулом до вивчення російської", – сказав НГ науковий керівник Школи політичної аналітики, професор політології національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань. Він зазначив, що в Україні до вивчення мов підходять прагматично – з точки зору застосування знань у майбутньому. "У мене немає точних даних, але з кожним роком все більше абітурієнтів вступають до вузів Східної Європи. В Росії для українців діють квоти, обмеження. А якщо вже вчитися платно, то краще (іноді і значно дешевше) – у Польщі, Чехії, Угорщини", – пояснив експерт.

Щорічна квота для українських студентів та аспірантів складає, за словами співрозмовників НГ, близько трьох сотень бюджетних місць.

Прийом документів проводиться представництвом Росспівробітництва, в якому розповіли НГ, що з кожним роком конкурс все вище. "Якщо раніше приймалися українські атестати про середню освіту з оцінками не нижче дев'яти балів (в українських школах введено 12-бальна система оцінювання. – НГ), то цього року планка була підвищена до 10 балів – багато бажаючих навчатися в Росії", – розповіла співробітниця відомства. Але в найпрестижніших вузах українські студенти можуть навчатися тільки на комерційній основі в якості іноземних громадян.

Ті, хто вчора здавав іспит з російської, орієнтуються скоріше на навчання в Україні – на філологічних факультетах університетів. Ті ж, хто збирався відправитися на навчання в Росії, – випускники російських шкіл, які всі предмети на зовнішньому незалежному оцінюванні здавали російською мовою. Їх число, як раніше повідомив міністр освіти України Дмитро Табачник, цього року склало 25%.

Керівник аналітичного центру Пента Володимир Фесенко зазначив, що статус російської мови в Україні традиційного використовується для політичних спекуляцій. "У суспільстві немає дискримінації російської мови. Немає ніяких гонінь та утисків. Для пересічних громадян мовна проблема не входить в десятку пріоритетних. Але мусувати цю тему вигідно політикам", – сказав він, припустивши, що з наближенням президентських виборів 2015 року з'являться і нові ініціативи, що прямо або опосередковано пов'язані з підвищенням статусу російської, і відповідні протестні акції захисників української.