Донорство яйцеклітин (https://med-ukraine.info/news/2022/chi-shkidlivo-buti-donorom-yaiceklitini-naslidki-donaciyi-1997) – це процедура, при якій жінка, яка бажає стати матір'ю, отримує яйцеклітини жінки-донора. На даний момент здавання донорських яйцеклітин є досить добре вивченою процедурою. Доведено, що загалом вона безпечна. Жертвуючи свої ооцити, жінка допомагає людям, які не можуть мати дітей, та практично нічим не ризикує у довгостроковій перспективі. Проте у короткостроковій перспективі деякі ризики є. Хоча вони й невеликі, про них варто знати.
Чи небезпечно бути донором яйцеклітини? Руйнуємо міфи
До надання генетичного матеріалу стороннім особам необхідно підходити обдумано та виважено. Головною вимогою взаємодії є добровільність та повне інформування про нюанси процедури, того, що є донорством яйцеклітини, наслідки для донора, ціна яйцеклітини. Озброївшись максимальним обсягом інформації, жінка може бути впевнена в коректності дій, що проводяться. Лікарі повинні попередити про можливість відхилень, які можливі завжди впливу на репродуктивну систему.
До ризиків входять:
- Незапланована вагітність – під час підготовки до забору ооцитів жінка приймає гормональні препарати – ті, якими лікують від безпліддя. Це потрібно для того, щоб у яєчниках дозріла необхідна кількість яйцеклітин (у нормі протягом циклу дозріває лише одна). При цьому протизаплідні препарати, звичайно, не можна приймати. У результаті незахищений секс може обернутися незапланованою вагітністю, зокрема багатоплідною. Ризик зберігається і після процедури, якщо ооцити було вилучено не в повному обсязі.
- Тимчасове збільшення ваги - гормональні препарати, які застосовують для стимуляції, впливають на обмінні процеси в організмі, апетит, призводять до затримки рідини. Внаслідок цього збільшується маса тіла. Зазвичай це збільшення невелике - 1,5-2 кг, максимум - 4 кг.
- Гіперстимуляція яєчників зазвичай виникає через помилку у підборі гормональних засобів;
- Ризик кровотечі;
- Порушення сну та депресивні прояви;
- Набряклість
Чи впливає донорство яйцеклітин на здатність мати дітей?
"Раптом у мене заберуть усі яйцеклітини, і в майбутньому в мене не буде дітей?" - Поширений страх донорів ооцитів. Насправді, такого відбутися не може. Кожна жінка ще на етапі внутрішньоутробного розвитку отримує на все життя один набір яйцеклітин. Їх запас поступово виснажується, але все ж таки в нормі протягом репродуктивного віку він залишається величезним. На момент менархе (перших місячних) у яєчниках дівчини в середньому перебуває 300 тисяч ооцитів. За все життя овуляція (дозрівання яйцеклітини та її вихід із яєчника) відбувається близько 400 разів. А під час одного циклу донорства витягують 15–25 яйцеклітин. Були проведені наукові дослідження, під час яких у жінок-донорів, які кілька разів здавали ооцити, оцінювали рівень антимюлерівського гормону, який дозволяє побічно судити про оваріальний резерв. У всіх учасниць рівні гормону опинилися в нормі, а отже, донорство не вплинуло на їхню фертильніст
Питання психологічної готовності
Наслідки донорства яйцеклітин може бути як фізичними, а й психологічними. Не всі жінки готові жити з усвідомленням того, що десь народилася дитина, для якої вони є біологічною матір'ю, але якої ніколи не побачать і яку виховуватимуть інші люди. Зустрічаються навіть ситуації, коли донор починає розшукувати свою дитину, сподіваючись її повернути. Іноді рішення жінки пожертвувати яйцеклітини негативно сприймає її партнер, близькі родичі, починаються конфлікти. Як можно цьому запобігти? Потрібно заздалегідь добре обміркувати і розібратися: чи готові ви стати донором яйцеклітин, чи усвідомлюєте всі моменти, які випливають з цього рішення? Обов’язково поспілкуватися з фахівцями, які нададуть психологичну допомогу.
Чи підвищується у донорів яйцеклітин ризик розвитку раку?
Відомо, що довгострокова замісна гормональна терапія препаратами жіночих статевих гормонів підвищує ризик розвитку раку молочних залоз. Чи має той самий ефект гормональна стимуляція, поки невідомо. Вчені не виключають такої ймовірності. У дослідженнях описуються випадки, коли в деяких жінок-донорів ооцитів згодом діагностували злоякісні пухлини, але вони цілком могли бути викликані й іншими факторами. Якщо гормональна терапія підвищує ризик раку грудей, то, ймовірно, ненабагато. Цього наслідку не варто боятись, просто про це треба пам'ятати. Рак молочної залози – дуже поширене онкологічне захворювання. Воно розвивається протягом життя у кожної восьмої жінки, та її поширеність з кожним роком потроху зростає. Кожній жінці, незалежно від того, чи приймала вона колись гормональні препарати, потрібно щомісяця проводити самообстеження грудей і бажано щорічно проходити профілактичні огляди у лікаря-маммолога. Після 40 років необхідно раз на 1-2 роки проходити скринінгове дослідження - мамографію (рентгенографію молочних залоз).
Вибираючи клініку, орієнтуйтесь на компетентність фахівців, професіоналізм та репутацію організації. Якщо установа відповідає всім заявленим критеріям, не переживайте за своє здоров'я та безпеку: навіть вагітність після донорства яйцеклітин пройде без ускладнень. Крім того, ви будете інформовані про всі необхідні показники, які варто знати, плануючи виношування малюка та подальші пологи.