Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна
 
Проблеми контролю Білорусько-Європейського кордону та мігрантів з Білорусі

27 січня на засіданні розширеної колегії Держприкордонкомітету Білорусі Олександр Лукашенко торкнувся ситуації щодо спільних з країнами Євросоюзу кордонів.

На відміну від низки попередніх висловлювань з цього приводу, нинішній виступ виявився цілком миролюбним. У світлі цього виникає питання про доцільність більш активної ділової взаємодії європейських структур з білоруською владою (Лукашенко).

«Вони повинні бачити, що ми боремося і з мігрантами, і з контрабандою…» – Лукашенко.

Білоруський офіційний лідер наголосив про необхідність «більш ефективно використовувати зацікавленість ЄС в сильному кордоні». До досягнення цієї мети він поставив завдання демонструвати Євросоюзу і всьому світовому співтовариству, що Білорусь – це країна, яку треба любити і шанувати: «Вони повинні бачити, що ми боремося і з мігрантами, і з контрабандою, відловлюємо радіоактивні речовини… І цінуйте нас, як своїх партнерів».

Це далеко не перший випадок, коли білоруське керівництво нагадує Брюсселю про свою важливу роль у справі охорони спільного кордону та боротьби з різними її порушеннями.

Причому раніше здебільшого розмови на цю тему зводилися до погроз послабити прикордонний контроль, в результаті чого, мовляв, в Європу хлинуть натовпи нелегальних мігрантів зі Сходу і різко зросте контрабанда, у тому числі радіоактивних матеріалів.

Як правило, це відбувалося в періоди різкого загострення відносин. Наприклад, у грудні 2002 року, після того, як ЄС в черговий раз ввів візові обмеження проти групи вищих білоруських чиновників за витиснення з країни Консультативно-спостережної групи ОБСЄ, Лукашенко попередив, що на території Білорусі знаходяться 200 тисяч прагнучих на Захід нелегальних мігрантів і утримувати їх за власний рахунок Білорусь не буде.

В останній раз ця тема лунала в грудні 2012 року, коли джерело вже в самому прикордонному відомстві заявило про намір білоруської влади віддати пріоритет в охороні кордону контролю над в'їздом у країну, тоді як раніше зусилля щодо забезпечення прикордонної безпеки на в'їзд і виїзд були розподілені рівномірно. Інакше кажучи, Брюсселю був даний сигнал, що контроль над виїздом з Білорусі в країни ЄС може бути ослаблений.

На недавньому ж засіданні з участю глави держави розмова йшла в помітно більш спокійних тонах. Важко сказати, чим був зумовлений такий поворот, адже стан справ на білорусько-європейському напрямку, як і раніше залишає бажати кращого.

Не виключено, звичайно, що пом'якшення риторики було викликане наближенням чемпіонату світу з хокею, який пройде в Мінську в травні. Проблеми при в'їзді або виїзді, безумовно, можуть серйозно зіпсувати враження закордонним гостям, що не дозволить виконати жорстко поставлене завдання провести турнір ідеально.

В такому разі є небезпека, що після завершення цієї знаменної для влади події зникне і бажання подобатися європейцям.

Цивілізований кордон вигідна обом сторонам

Звертає на себе увагу традиційний прагматичний підхід білоруського керівника до взаємодії з ЄС, у цьому випадку – в прикордонних питаннях: «Давайте гроші, технічні засоби – будемо працювати разом».

За інформацією представництва Євросоюзу в Мінську, тільки з 2002 по 2012 роки Єврокомісія виділила понад 50 млн. євро на здійснення проектів у сфері управління кордонами в Білорусі. У найближчі роки на ці цілі планується витратити ще близько 40 мільйонів.

Крім того, понад 72 млн. євро пішло на інші спільні проекти, пов'язані з міграцією (в тому числі незаконному), наданням притулку, митницею та поліпшенням захисту спільного кордону.

Про остаточне вирішення проблеми черг на прикордонних переходах говорити поки передчасно. У той же час очевидно, що надані кошти були витрачені не дарма: в останні роки перетин західних кордонів Білорусі відбувається в набагато більш цивілізованих умовах.

Комфорт при поїздках в межі ЄС, між іншим, теж є для білорусів неслабким аргументом на користь вибору європейського шляху.

Де межа між посібництвом і необхідною взаємодією? Існує, проте, й інша точка зору щодо співпраці Білорусі з ЄС. Її прихильники вважають, що в будь-якій формі воно є посібництвом існуючого в країні режиму і, тим самим, так чи інакше подовжує термін його існування.

Нещодавно в The Telegraph з'явилася публікація про скандал у британській та європейській політиці, пов'язаний з поставками обладнання прикордонним службам Білорусі в рамках програм допомоги ЄС. При цьому, фігурувало посилання на емігрувавшого опозиційного політика Андрія Саннікова, який заявив, що його «часто затримували і обшукували прикордонники, мабуть за наказами КДБ, використовуючи обладнання з логотипами Євросоюзу».

Хоча у справі є низка дивацтв, через практично повну відсутность конкретної інформації, тому робити якісь обґрунтовані висновки навряд чи допустимо.

Але навіть якщо в якомусь конкретному випадку європейське обладнання на кордоні дійсно було використано відверто не за призначенням, ця обставина не повинна ставити під удар ті переваги, які отримали сотні тисяч громадян Білорусі, які виїжджають за кордон.

Судячи з усього, прихильники підходу «чим гірше – тим краще» продовжують добиватися повної відмови Заходу від будь-яких контактів з офіційним Мінськом. В результаті чого в країні, мовляв, виникне революційна ситуація. Це або наївність (що навряд чи), або щось інше…

Втім, така активність зі зрозумілих причин великої шкоди, швидше за все, не завдасть. Навпаки, було б дуже корисно, якби ЄС йшов назустріч жителям Білорусі та інших практичних питаннях.

Автор: Андрій ФЕДОРОВ