Голова Московської Гельсінкської групи Людмила Алексєєва ініціювала збір підписів під вимогою провести в Росії масштабну амністію. Проекти амністії, приуроченої до 20-річчя Конституції, обговорили сьогодні і в Громадській палаті, члени якої вважають, що оголошеної в липні цього року економічної амністії виявилося недостатньо.
У разі прийняття Державною Думою Росії постанови про амністію в редакції президентської Ради з прав людини на свободу можуть вийти 100 тисяч осіб. В даний час відомо про десяток проектів постанови про амністію, основна і принципова відмінність яких полягає у підході при визначенні кола осіб, які підлягають звільненню.
Так, наприклад, правозахисники пропонують провести таку амністію, яка дозволить звільнити (в тому числі) всіх фігурантів "болотної справи", журналістів і активістів "Грінпіс", заарештованих у зв'язку з акцією у нафтової платформи "Приразломная", Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва, учасниць панк-групи Pussy Riot та інших політв'язнів і в'язнів совісті.
У проекті ЛДПР особливо наголошується, що під амністію не повинні потрапити засуджені за тяжкі і особливо тяжкі злочини. Члени Президентської ради з прав людини, розробили за дорученням Володимира Путіна свій варіант постанови про амністію, пропонують амністувати засуджених за ненасильницькі злочини без огляду на формальне визначення тяжкості діяння.
Проблеми обґрунтування амністій в Росії
"Чому не можна оперувати формальним складом "тяжкий злочин"? Тому що це виключно вимірюється по максимальної санкції тієї статті кримінального кодексу, за якою людину судили, – пояснює член Президентської ради з прав людини Тамара Морщакова. – Тому ми висуваємо вимоги про те, щоб не піддавалися амністії лише ті злочинці, які, здійснюючи діяння, дозволили собі насильство, небезпечне для життя і здоров'я".
На думку Тамари Морщакової, саме прив'язка до "тяжкості" статті і відшкодування збитків як обов'язкова умова для звільнення призвели до неефективності, оголошеної в липні економічної амністії, і, найімовірніше, силовики докладуть максимум зусиль до того, щоб зафіксувати ці положення і в Постанові про амністію, приуроченої до 20-річчя Конституції.
"Безумовно, вони вже по "накатаній" підуть, будуть наполягати на тому, що підлягають амністії тільки ті, хто відшкодував збиток – це повна маячня! Це повне анулювання амністії!" – вважає Морщакова. За її словами, оцінка того, чи відшкодовано шкоду, чи повинна вона відшкодовуватися, – це предмет окремого судового розгляду і оглядка на це унеможливлює застосування амністії як нормативного акта.
Нарешті, відмовляти у амністію на підставі не відшкодування шкоди просто нерозумно: "Набагато швидше людина відшкодує збиток, опинившись на волі, а не сидячи в колонії, виплачуючи із заробітку за 100 рублів максимум. Прозвучало і те, що амністувати потрібно лише тих, хто визнав провину, але тоді всі, що знаходяться в місцях позбавлення волі в результаті судової помилки, не підлягають амністуванню. З якого дива вони будуть визнавати провину, коли їх взагалі необґрунтовано посадили?" – запитує Тамара Морщакова.
Досвід амністій в Росії та Європі
Голова Московської Гельсінкської групи Людмила Алексєєва, яка ініціювала збір підписів під зверненням до Державної Думі з вимогою провести в Росії масштабну амністію, сподівається, що необхідні для розгляду депутатами цього питання 100 тисяч підписів вдасться зібрати в найкоротший термін і, можливо, тоді Дума оголосить масштабну амністію напередодні 20-річного ювілею Конституції Росії. "Це традиція міжнародна – такі дати відзначати широкої амністією, – нагадує Людмила Алексєєва. – Зараз, коли ідея амністії висить у повітрі і багато про неї говорять, я сподіваюсь, що і наші законодавці, і президент психологічно до цього дозріють".
За час правління Володимира Путіна в Росії відбулось вісім амністій і тільки дві з них торкнулися досить великої кількісті громадян. Мова йде про амністію 2000-го року, присвяченої до 55-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні, та амністії 2006-го, коли були звільнені від покарання особи, що вчинили злочини в період проведення контртерористичних операцій на Північному Кавказі.
Нова, справді широка, амністія сьогодні особливо необхідна, вважає член президентської Ради з прав людини Мара Полякова: "На мій погляд, зараз у нас дуже репресивна кримінальна політика. Слідство підготовлене слабо і в тому числі через це допускається безліч порушень, тому існує велика небезпека латентних судових помилок. Дуже велика небезпека того, що невинні сидять під вартою. Існує багато обставин, через які я вважаю амністію необхідною".
За даними Федеральної служби виконання покарань, в даний час у виправних установах містяться 564 тисячі чоловік, 78 тисяч з них в колоніях відбувають покарання за злочини невеликої та середньої тяжкості. У разі прийняття Державною Думою Росії постанови про амністію в редакції президентської Ради з прав людини на свободу можуть вийти 100 тисяч осіб.
Марьяна Торочешникова