Днями, в обожнюваному російськими туристами хорватському Дубровнику, 15 європейських країн підписали угоду про ВІДМОВУ ВІД РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ. Сказати, що це як серпом по відомому місцю – нічого не сказати. Навіть сьогодні європейський ринок для «Газпрому» – основний.
За 2013 р. до Європи (включаючи Туреччину) з 196 млрд. м3 було продано 176,2, тобто більше 85% всього обсягу газу. Казки про заміщення європейських покупців Китаєм ми чуємо давно, тільки це все поки залишається казками…
Здавалося б РФ та Газпрому молитися на Європу треба, облизувати і улещувати, тому що так дорого, як Європа, у росіян газ не купує ніхто. І ось таке фіаско. Давайте підрахуємо, чого позбувся Газпром, а разом з ним наша країна (Росія) і бюджет.
Прості арифметичні підрахунки свідчать, що 15 країн – «відмовників» у 2013 купили у Газпрому 51,6 млрд. кубометрів газу. Таким чином, майбутні втрати монополії складуть майже третину від усіх європейських контрактів. За середньої ціни продажу (2013-й рік) до $ 342 за тисячу кубометрів втрата валютної виручки монополії перевищить 17,7 мільярдів $, або приблизно 1 трильйон 100 мільйонів рублів за нинішнім курсом. Додайте сюди ще 25,8 мільярдів кубів, від яких відмовилася Україна, плюс скорочення закупівель газу іншими європейськими країнами, плюс скорочення експорту нафти…
Так погано не було ніколи за всю історію РФ
Навіть у часи СРСР, КПРС, «Холодної війни» і табірного протистояння Захід нарощував закупівлі у нас (СРСР) газу і нафти. Такого не було навіть у період військового вторгнення Радянського Союзу в Афганістан. Як же треба було постаратися, щоб за кілька років поставити ще донедавна найбільшого експортера газа в світі на коліна, а економіку самої багатої (???) країни світу довести до такого тяжкого РУКОТВОРНОГО КРИЗИ?!
Для дуріючого і радісного народу РФ слід пояснити, що бюджет Росії в рублях – всього близько 13 трильйонів, з яких приблизно половина надходить за рахунок продажу нафти і газу.
«Чорне золото», як відомо, дешевшає і навряд чи буде рости: на світовий ринок виходить Іран, на «підході» в США закон, який, нарешті, дозволяє американським компаніям експорт нафти. Таким чином, нафти та її експортерів у світі стає все більше. Звичайно, дуже сильно ціну на вуглеводень не знизять, це мало кому вигідно, але епоха коштовного викопного палива, на жаль, наказала довго жити…
Скорочення валютної виручки Газпрому і падіння доходів нафтових компаній обернеться ненадходженням в бюджет РФ багатьох сотнен мільярдів і поглиблення і без того гострої економічної кризи країни.
Долар буде скакати на росбіржі, як необ'їжджений мустанг, ціни в магазинах підуть вгору, ніякого реального імпортозаміщення не очікується…
Якщо щось і буде стабільним, так це розмір зарплат, пенсій та допомог, з’їдаємих інфляцією та зростанням цін. Подальше збільшення безробіття і скорочення реального добробуту російських родин неминучі. Все це – наслідок непродуманих політичних авантюр і «великодержавного синдрому», плата за війну з усім Світом, за добровільну ізоляцію від передової цивілізації, за постійну брехню і обман всіх і вся.
Це також – підсумок багаторічного «гноблення» бізнесу, невгамовної корупції і влаштування на важливі управлінські посади «нехай благеньких, але своїх».
Словом, це плата громадянам Росії за розкішне і безвідповідальне життя злодійкуватої БЮРОКРАТИЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ, яка вирішила правити країною вічно. У будь-якому разі ми на порозі незабутніх подій. ЗАПАСАЄМОСЯ ПОПКОРНОМ?