Обов'язково зустрінусь з двома останніми попередниками для діалогу щодо ключових викликів та пріоритетів у зовнішній та внутрішній політиці. Необхідно прийняти справи як слід! Якщо на кону стоятиме безпека держави – лібералізм піде під три чорти. Не судіть сурово за стиль написаного.
Чого не буде ніколи:
- тез на зразок: "Бабин Яр? Передайте всім, хто там загинув привіт!" чи "Росія теж втомилась від конфлікту на Донбасі" ©.
- фраз про "обидві сторони там пострілюють" ©
- здачі національних інтересів
- домінування російської мови та церкви;
- Не буде кумів, сватів, друзів – я просто таких не маю і ні з ким не підтримую тісних стосунків з минулого. Будуть професіонали, але під контролем. За фрази "зачем нам английский, если люди из-за него покидают страну" буду копняками виганяти такого міністра (зроблю все для цього).
... і багато чого такого подібного НЕ буде.
Що буде:
- оприлюднення визначення української національної ідеї;
- повернення Конституції фактичного статусу закона прямої дії, а не як зараз;
- вимога від Верховної Ради вилучити популістську норму "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Вибачте, але за такої норми абсолютно ВСІ нові закони можна визнати неконституційними, навіть у питанняї безпеки держави! Загинути тепер через популізм?
- покарання суддів (робитиму усе можливе для цього) за антидержавні рішення, наприклад, якщо ті відпустили підозрюваного у тероризмі під заставу чи на поруки, закріпивши такі заходи у законодавстві;
- Вимагатиму прибрати з КПК так звану "підозру про злочин", аби вороги не встигли втікти
- тотальне домінування української мови, автокефальної Церкви тощо; жодних квот для українського національного продукту в ефірах: чим її більше – тим краще;
- кримінальна відповідальність ЗМІ та журналістів за наклепи (брехню) на державу, українських політиків, українську культуру тощо. Демократія –це не вседозволеність, а відповідальність за свої слова!
- законодавчо закріпити процедуру дебатів та прописати її так, щоб не було сорому, як це було з аналізами перед дебатами на стадіоні, інакше – геть з перегонів;
- хорошим росіянам хороші домовини, а поганим – погані;
Методи та принципи загалом
- не втратити того корисного, що будо здобуто попередниками
- якщо з ватником та сєпаром трапиться щось погане – не дуже перейматимусь з цього приводу. Демократії на рівні самознищення не буде
- вимагати на рівні ООН невизнання Росії як члена ООН на засадах правонаступника СРСР (там є за що зачипитись)
Зовнішня політика
Громадяни, які свого часу висловлювались про абсурдність незалежності та за конфедерацію з Росією (таке було у 2010-му році) позбавлятимуться громадянства/права обирати иа бути обраними та/або депортуватимуться за межі України.
Можете вважати це моєю передвиборчою програмою. Залишилось лише назбирати заставу :)
Через передвиборчі обіцянки проходять всі політики. Я ще не президент, але хочу дати і свої обіцянки :) Хто зна! Якби я став Президентом України, то я б зробив призначення/проштовхував через Верховну Раду і т.д. про наступне:
Кого б я назначив на прем'єр-міністра та на посади міністрів:
Склад Кабінета міністрів (попередньо по два кандидата на ключові місця):
- Прем'єр міністр: Порошенко / Яценюк
- Міністр закордонних справ: Клімкін / Порошенко
- Міністр охорони здоров'я: Супрун / ?
- Міністр оборони: Полторак / ?
- Голова СБУ: ? / ?
- Міністр внутрішніх справ: ? (але точно не Аваков)
Чийого арешту я б вимагав (основне):
- Коломойський
- Аваков
- Білецький (він же Бєліцкій)
- Семенченко (він же Грішин)
- Парасюк
- Портнов
- Єфремов (ще раз)
- суддів, які відпускали сєпарів, Єфрємова і т.д.
- суддів київського окружного суду (Вовка, наприклад)
- та інших подібних одіозних осіб – таких забагато для повного переліку