Виправдовування злочинів як метод? Не будьте рабами!

В сучасному суспільстві багато хто намагається виправдовувати злочини наших попередників. Не розумію чому, але складається таке враження, що якщо він (вона) той злочин виправдає, то той злочин перестане бути злочином і ми з вами заживемо краще.

Хибна думка! Набагато б користі було у разі, коли б ці люди замість витрачання часу на виправдовування, чинили якісь корисні справи у сучасному житті. Більше того, виправдовуючи чужі злочини, вони самі роблять себе злочинцями і ставлять себе поза законами моралі. У такому випадку окрім того, що ми втрачаємо час, ми ще й спрямовуємо своє мислення не на пошук шляхів самовдосконалення чи подолання наслідків, а на пошук шляхів як би пристосуватись до цих наслідків. Таким чином ми тренуємо наш розум мислити не раціонально, а по-рабськи.

Таким чином, ми створюємо нові засади для нашого повторного поневолення, щоб потім нові покоління так само шукали виправдання нашому поневоленню, як і ми зараз шукаємо, замість того, щоб жити як люди живуть. Замкнуте коло!

Розірвіть його! Називайте речі власними іменами. Викривайте брехню істориків та зради політиків! Не будьте рабами! Подумайте про нові покоління і про те, ким вони виростуть і як вони про тебе згадають!

Не будьте рабами стереотипів та сліпої довіри до всього, що нам кажуть політики та історики! Читайте першоджерела, думайте самі, сперечайтесь із самими розумними з найрозумніших. Вимагайте переконливих аргументів тощо.