Спад рейтинга Володимира Путіна

Все ще висока популярність російського лідера значною мірою спирається на відсутність альтернативи. Якщо не вважати «успіхів» на міжнародній арені, Володимир Путін розчаровує людей в економіці і соціальних питаннях.

Про проблеми в політичній кар'єрі російського президента Володимира Путіна, йдеться у статті Еммануеля Гринспана, опублікованого в швейцарському виданні Le Temps.

Володимир Путін міцно завоював собі місце якщо не в серцях, то вже точно в головах. За допомогою телебачення, яке ось уже 16 років щодня співає йому дифірамби, у нього вийшло сформувати навколо себе справжній вакуум. «Хто буде керувати Росією, якщо не Путін?– запитує пенсіонерка Діна Федорівна, дивлячись на врожай помідорів на своєму дачному городі в підмосковному Сабурово. – Може бути, є й інші достойні політики, але я їх не знаю». «Ті, кого нам показують, ні на що не здатні, це ясно, як божий день!» – продовжує вона. В єдиній кімнаті на першому поверсі постійно увімкнений телевізор. Підконтрольний Кремлю «Перший канал»: «Володимир Путін мені не подобається. Я не будую собі ілюзій про нього самого або його методи. Але інші на його місці вчинили б так само».

Надмірна близькість Путіна до олігархів

«Мені здається, він дуже близький до олігархів, – каже її чоловік Олександр Іванович, налив собі холодного пива. – Що він зробив для пенсіонерів? Для гідного соціального забезпечення і охорони здоров'я? Нічого!» «Єдине, що він може, – це дати відсіч США, які сунуть свій ніс всюди, – продовжує відставний міліціонер. – Він може постукати по столу і домогтися поваги на міжнародній арені». «Путін повернув Крим, хоча б це можна записати на його користь», – підтримує Діна Федорівна.

Ентузіазм росіян з приводу беззмінного глави держави досяг апогею після анексії Криму в березні 2014 року. За даними Левада-центру, тоді політику Путіна підтримували майже 90% громадян. Сьогодні цей показник дещо знизився (82%), хоча і залишається на надзвичайно високому рівні порівняно з західними лідерами.

Спад популярності Путіна

Але коли мова в опитуванні заходить про ставлення росіян до Путіна як до людини, цифри малюють зовсім іншу картину. Вийшло 8 серпня дослідження Левада-центру показало, що симпатія до президента Росії впала до 29%, тобто до рівня 2000 року. Це помітний спад у порівнянні з піками симпатії (50%) після війни в Грузії та анексії Криму. Тепер настав період розчарування? Як відзначають соціологи, які проводили дослідження, серед людей панує байдужість, що типово для авторитарних режимів.

Такий відносний спад зацікавленості до глави держави супроводжується ностальгією за історичними лідерами країни. «Мене це дуже дивує, але мені все ж здається, що кращим був Брежнєв, – каже Діна Федорівна. – При ньому багато робилося для простих людей. Чого не можна сказати про Путіна, чия головна невдача – економіка».

Молода сусідка Діни Федорівни Вікторія Лебедєва дивиться на все інакше: «Я довіряю президенту. Зрозуміло, на ньому почасти лежить відповідальність за економічну кризу, але з такою кількістю зовнішніх ворогів виправити ситуацію в економіці неймовірно складно». «Варто пам'ятати, що Володимир Путін приніс нам економічну стабільність 2000-х років», – підкреслює вона, сидячи на терасі вражаючою дачі батьків чоловіка. При цьому вона коливається, коли мова заходить про симпатії до нього: «Нам дуже мало відомо про його справжньої особистості і характер. Він здається мені дуже спокійним і врівноваженим на відміну від опозиціонерів. Єдиний з політиків, хто мені подобається, крім Путіна, це міністр оборони».

І знову цей страх ворогів, які оточують Росію…