Дмитро Медведєв оголосив ультиматум: вступ України в НАТО стане "червоною рискою", за якою Захід чекають "вкрай негативні наслідки", а Київ стане "потенційним військовим супротивником".
Дмитро Медведєв, який займає в Росії крісло прем'єр-міністра, 23 грудня 2014 написав в поки працюючому Фейсбуці, що Україна, відмовившись від позаблокового статусу, може опинитися в списку країн – "потенційних військових супротивників" Росії. За словами Медведєва, Москва цього так не залишить: фактична заявка на прийом в НАТО матиме вкрай негативні наслідки" (очевидно, для України), а Росії "доведеться реагувати" на свавілля Києва.
Що саме мається на увазі, прем'єр не уточнив, але жителі України і так непогано собі уявляють, що в Кремлі зазвичай називають "вкрай негативними наслідками". В кращому випадку – чергові торгові обмеження, в гіршому – чергове вторгнення російських військ на українську територію. Оскільки Медведєв підкреслив, що мова йде саме про потенційного військового противника, то мова, схоже, йде про другий варіант.
У перекладі з медведівської російської мови на звичайну мову це послання означає: "Якщо ви тільки посунитесь в бік НАТО, то отримаєте військове вторгнення, причому не тільки на сході, а по всьому фронту". Загалом, це ультиматум, який звернений не тільки і не стільки до України, скільки до Заходу, який російський прем'єр теж згадав у своєму пості на Фейсбуці.
Звертаючись до американських властей, він сказав, що прийняття закону про підтримку України, який передбачає постачання Києву зброї, та нові санкції проти російських компаній, він пообіцяв, що відносини Росії і США будуть "отруєні на десятиліття". (Тут, до речі, треба відзначити вражаючий оптимізм Медведєва щодо термінів правління нинішнього режиму).
Зміст нічного посту прем'єр-міністра Росії Мєдвєдєва, в цілому, ясний
Зіткнувшись з важкими санкціями, крахом національної економіки, тотальної міжнародною ізоляцією і провалом проекту "Новоросія", Москва пускає в хід свій останній козир – загрозу дійсно великої війни в Європі. Нинішні російські власті хочуть дати зрозуміти: вступ України в НАТО – це та "червона лінія", перехід за яку загрожує всьому континенту кривавою м'ясорубкою.
Кремль натякає, що йому вже втрачати особливо нічого. Своє населення він жаліти не буде, а ось Заходу та Україні, які своїх громадян цінують, така війна (не обов'язково ядерна) може обійтися дорого. Задача проста: зробити ціну вступу України в НАТО настільки високою, що і Київ, і Захід самі відмовляться від такої думки.
Треба розуміти, що особисто для Володимира Путіна невступ України в НАТО – найпринциповіше зовнішньополітичне питання.
Саме заради відповідних гарантій Москва раз за разом ставила підпори падаючому режиму Віктора Януковича, страх перед НАТО погнав Кремль на захоплення Криму, за тими ж мотивами затівалась "Новоросія": Москві потрібна була федералізація України як гарантія її позаблоковості. Однак 23 грудня 2014 всі зусилля пішли прахом.
З одного боку, українцям є що відзначити: вони вистояли у важкому протистоянні з сильним, безжальним і розважливим противником, зламали всі його плани і зберегли незалежність у прийнятті найважливіших рішень. З іншого, у цій ситуації є небезпека. Російський президент у своїй книзі "Розмова від першої особи" писав, що, будучи хлопчиком, погнався за пацюком і загнав його в кут. Бачачи, що шляхи до відступу відрізані, нещасна тварина, оскалившись, кинулася в атаку на майбутнього президента держави, змусивши його тікати.
Зараз Володимир Путін сам опинився в ролі того самого щура
Тікати йому нікуди: жодного прийнятного виходу з затіяної гри не залишилося. Заморозити ситуацію він теж не може. Величезні військові витрати, санкції і падаюча йіна на нафту гублять економіку Росії, викликаючи глухий гомін вже не тільки середнього класу, але й бідніючих олігархів з люмпенами.
Путіну, який, дивлячись на все це, вже налив кров'ю очі і оголив верхні різці, залишається тільки кинутися вперед, на весь світ, "на ворога", сподіваючись на диво і згуртування населення в умовах війни. Озвучений його "міні-ми" Мєдвєдєвим ультиматум означає, що справа йде саме до цього.
Запобігти такому сценарію зараз в інтересах всього Світу, включаючи близьких і далеких друзів російського президента, чиї діти вчаться, батьки лікуються, а гроші зберігаються на Заході. Велика європейська війна повністю зруйнує їх життя – все, що вони планували, і на що сподівалися, піде прахом. Цього зовсім не хочуть найближчі соратники російського президента. Навіть у міністра закордонних справ Сергія Лаврова дочка живе в США. Але, оскільки легальних способів позбавитися від збожеволілого від страху та безвиході щура не існує, їм залишається лише дати їй черевиком по голові. Потрібен лише привід.