Не варто казати, що в нас вже є ідеї Франка чи Драгоманова. Варто працювати на нову ідею. Спадкоємність ідеї має сенс лише в тому разі, якщо ця ідея не втрачає своєї актуальності з плином часу. Місія не може бути чимось досяжним.

Наприклад, якщо в часи Франка було важливим змінити самоназву і це стало ключовим питанням на той час (майже нац. ідєю), то після досягнення цієї мети наші предки втратили ідею, а нової не вигадали. І що? Щоб такого не було, не треба вигадувати ідею. Вигадана ідея – вигадана нація. Потрібно відкрити ідею, виявити її, тому що сама ідея завжди існує і її не потрібно шукати чи створювати з нуля.

Українська національна ідея – ЦЕ МІСІЯ НАЦІЇ і ПОЛЯГАЄ ВОНА У СТВОРЕННІ ЯКІСНОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТА (товарів, послуг, високоосвічених людей), ЗДАТНОГО ОВОЛОДІТИ СВІТОМ

Дане формулювання УНІ не має прив'язки до минулого. Вона не обмежена якимись перемогами чи поразками і тому може бути застосована до будь-якої нації. Якщо стверджувати, що запропонована формула національної ідеї є універсальною, то в чому ж її українськість? Відповідь : в засобах (шляхах) реалізації. Кожна нація має свої традиції, стереотипи (як негативні, так і позитивні), свої власні внутрішні та зовнішні загрози тощо. Все це впливає на дії нації і, врешті, на її досягнення. Завдання нації – подолати негативи на шляху реалізації ідеї, використовуючи усі позитивні риси, а також створювати нові позитивні прояви своєї ідентичності. Ідея повинна бути не просто ідеєю, а саме українською у засобах реалізації та національною за охопленням (за масштабом).

Серед можливих ідей -кандидатів можна почути різні: щоб усі розмовляли українською мовою, щоб віра була православна, кожному по хаті і т.п. (То був час пошуку). Однак це все – окремі випадки чогось більш глобального. Ідея – це місія нації і ця місія, в свою чергу, складається з окремих завдань, виконання яких сприяє досягненню ідеї. Проте, жодне із завдань не може і не повинно стати ідеєю, тому що в такому випадку ми відійдемо від головної стежки і поставимо окремі завдання у протиріччя між собою. Місія – це те, що неможливо досягти і що є постійно діючим стимулом. Це – процес , а не результат. Поясню простіше. Якщо поставити за ідею українську мову, то це означатиме, що ми поставили мову вище віри та інших характерних рис української нації. Таке неприпустимо! Місія – це місце і призначення суб'єкта, це саме те, що наділяє змістом життя нації і робить громадян цілеспрямованими у своїх діях.

В Україні немає суперечок між росіянами та українцями, тому що немає предмету дискусії – єдиного та чіткого бачення стратегії розвитку України з боку кожної із сторін. Ніхто не виклав свою ІДЕЮ, свою місію, своє бачення місії .

Національний продукт – це не тільки вироби промисловості! Це також ставлення нації (через державний апарат) до складних сторінок нашої історії. Продукт – це все те, за чим впізнають націю. Інакше кажучи, все те, за чим нас можуть впізнати, – є нашим продуктом. Головним і першим національним продуктом є мова .

Прості люди – це сировина для національного продукта – великих людей. Великі люди нації – це стимул для простих людей. Це замкнуте коло є тією силою, яка утримує націю від роз'єднання. Стійкість системи характеризує її згуртованість всередині системи, а не зовнішні роз'єднуючі чинники.

Державотворча нація – нація, яка відповідає за розвиток Держави, а не просто зветься одним іменем з топонімом «Україна».

Головна риса: відповідальність громадянина. Теорія : УНІ – це місія. Практика: УНІ – це процес.

Проблеми реалізації : кому це реалізовувати? Старі радянські кадри на це не здатні, тому що вміють лише переводити гарні ідеї способом реалізації. Залишається молодь і діти. Саме вони є найбільш активною, розумною, гнучкою силою.

Проблеми безідейної нації: живе за принципом «нація під лідера», замість «лідер під націю». Безідейні нації страждають на авторитарність влади.

Національність не визначають. Національність формують!