Зовнішня політика, історіографія та інші формулювання різних політичних та соціальних процесів залежать від низки чинників. Приклад – це традиційні для Росії про-руські закиди, які, звичайно, також спричинені певними чинниками. Залишається визначити якими саме.
Подивімось на карту Світа і скажемо що оточує Росію з усіх боків: океани, Азія та Європа. З океанами та Азією все зрозуміло – не конкуренти. Залишається Європа. За великим рахунком – це прибалтійські країни та Україна з Білорусью. Останні дві є для росіян та Росії рідними за походженням і, по суті, єдиним віконцем у цивілізований Світ.
Ключовими словами для Росії у даному питанні є: рідність, спадщина, Русь, цивілізація. Зі сходу також є цивілізація – це Японія, але японці росіянам не рідня і до російської історичної спадщини не мають жодного відношення. Така само ситуація з Китаєм. Отже, як не крути, а українці та білоруси приречені на вічну дружбу та братерство з Росією. Ну нема більше нікого, от і лізе Росія в нашу історію, мову, традиції, тому що нема для Росії нікого ближче та рідніше ніж українці та білоруси. А кого в першу чергу цькують? Звичайно що найближчих та найрідніших.
Росія як держава має одне єдине джерело своєї спадщини, одні свої корені – це Русь ( Київ, Поділ, Хрещатик, Дніпро) та Монголія. Історію не змінити і святині руські не перенести у Москву. Проблема лише в тому, що Росія плутає своє власне із спільним так само, як у Росії плутають свою власність з общинною. Останній феномен взагалі визначальний для наших народів: росіяни більше згуртовані і все вважають спільним, а українці більш одноосібні.
Подивіться тепер на Україну та її сусідів – білоруси, поляки, росіяни, болгари та інші нації у різні історичні часи. У порівнянні з Росією, у нас є так звана диверсифікація цінностей, спадщини, культури, історії. Українці плідно обмінювались досвідом з різними націями та державами, мали вибір, мали досвід у формуванні державності.
Звідки мала змогу отримувати цивілізаційний досвід Росія? Тільки через Русь (тобто Україну і Білорусь). Вся російська наукова та політична еліта вийшла з Русі та була вихована вихідцями з Русі. Той же Петро Великий отримав обгрунтування майбутнього державного устрою Росії від малороса Феофана Прокоповича молодшого.
Росія нахапалась татарських традицій державобудування, залишившись слов'янською країною за своїм етнічним походженням. От через це і сталось так, що Росію називають тюрмою народів і в першу чергу це стосується самих росіян, які не володіють своєю державою. За даними перепису населення 1897-го року в Російські Імперії росіян було менше половини (близько 45%). Нажаль, походження-походженням, але слов'яни не встигали народжуватись так швидко, як швидко збільшувалась територія Росії.