Історія Русі та її частинок

Історія Русі та її частинок. Кажуть у Світі, що Велике бачиться здалека. Дуже правильна думка, скажу я вам. Якщо застосовувати цей підхід до вивчення історії та переоцінки цінностей, то найкраще було б застосувати його (підхід) до витоків творення трьох слов'янських націй: українців, білорусів та росіян.

Після обговорення цього питання декому, можливо, стане більш зрозумілим чому в наш час в середовищі соотечественников мова йде лише про якусь там "триединую" націю. Хоча це не головне у даній статті.

В російській історіографії склалась хибна думка про занепад Києва після навали татар. З цим можна дуже вдало сперечатись. Наполеон взагалі увійшов у Москву, ніби взявши її, і що з того? Звичайно, що Києву навала татар не пішла на користь, але ж і про занепад не варто говорити так, ніби Київ припинив своє існування. Іноді складається таке враження, коли я читаю про занепад Києва, ніби читача цілеспрямовано підводять до думки про те, що знищили вщент тільки Київ, а Русь в цілому майже не постраждала, а тільки змінила свого володаря, – центр перемістився у Володимир та Суздаль.

Коротше кажучи, потихеньку спрямовують думку в "потрібне" русло: Русь зберегли (в книжках, звичайно) для того, щоб потім "перемістити" центр ближче до Москви. Слушний хід: центр без держави не може існувати, а тому писати про падіння Русі в цілому було шкідливим; потрібно було обґрунтувати падіння тільки Києва, як столиці, а не Русі як держави, щоб було куди той новий центр переміщувати. ОТ І ВЕСЬ ЗАДУМ. І ніхто взагалі з російських істориків не пов'язує занепад Києва з часами Андрія Боголюбського, коли той зруйнував Киїів у 1169-му році, після якого Київ похитнувся настільки, що так і не став на ноги і був добитий татарами у 1240-му році. Так, татари лише закінчили справу руських князів.

У 1240-му році пав не Київ, не Чернігів чи Москва! Пала вся політична Русь як держава тих часів! Пала, так і не перетворившись на єдину міцну державу і на скалках ще не розвинутої, але вже розбитої, Русі князі почали будувати нові державні утворювання. Почали вони це робити навіть не розуміючи цього, не усвідомлюючи, що у майбутньому наслідком їх роботи стануть три незалежні держави. Але ця Велика праця стала помітною лише здалека, як завжди, – в наші часи.

Повторюсь: напад татар на Русь призвів не до занепаду тільки Києва, а до занепаду всієї Русі та її культури. І вже на руїнах Русі (а не Києва) наші предки почали будувати нові держави, нові нації, нові мови та нові традиції. Якщо ви з цим не згодні, то потурбуйтесь пояснити чому до 20-го століття за Київ точились війни, за нього бились так несамовито? Чому?

Кількість мешканців не є показником величі!

І заради чого все це? Лише заради того, щоб нівелювати різницю у віці між Києвом та Москвою, щоб потім вказувати хто кого "вчив" та "захищав"?