Новий КПК України встановлює, що щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої в скоєнні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі відсутності в неї коштів для внесення застави може бути обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс розширив коло осіб, до яких може бути застосована так звана виняткова міра запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Таку думку в своїй статті для "Дзеркала тижня. Україна" висловив адвокат, заслужений юрист України Олексій Баганець.

"Так, ст. 177 нового КПК передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Разом з тим, законодавець суттєво розширив, порівняно з попереднім кодексом, вичерпний (до цього часу) перелік підстав для застосування запобіжних заходів, у тому числі і взяття під варту, доповнивши його "запобіганням спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином", – пише автор.

За його словами, зазначене положення не тільки не відповідає положенням КПК України (у ред. 1960 року) і є істотним звуженням прав людини і громадянина, що не тільки порушує вимоги ст. 22 Конституції, але і суперечить вимогам ст. 5 Конвенції "Право на свободу і особисту недоторканність", оскільки фактично висуває нову підставу, серед іншого, і для позбавлення волі, не передбачене цим міжнародно-правовим документом, норми якого є не просто частиною національного законодавства, але і пріоритетними при ухвалені рішень.

"Більше того, відповідно до ст. 155 КПК України (в ред. 1960 р.) взяття під варту як запобіжний захід міг застосовуватися в справах про злочини, за які законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк понад три роки, в інших справах – лише у виняткових випадках. Разом з тим відповідно до вимог ч. 2 п. 1 ст. 183 нового КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований і до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно в разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язків, покладених на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує", – підкреслює юрист.

Тобто, за його словами, ця норма розширює коло осіб, до яких може бути застосована зазначена так звана виняткова міра запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Більше того, згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого в скоєнні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави або утримання під вартою.

"Таким чином, новий КПК України встановлює, що стосовно особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі відсутності у неї коштів для внесення застави, може бути обрано запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою", – пише Баганець.

Андрій Товстиженко, ZN.UA

blog comments powered by DISQUS вверх