1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

уроки Майдану: в чому різниця і подібності між протестами проти влади у Вірменії (Єреван) та Майданом в Україні (Київ)У мене немає впевненості, що те, що відбуваються в Єревані та інших містах Вірменії події варто порівнювати з Майданом – принаймні на даному етапі. Але напрошується схожість з процесом, який розпочався відразу ж після відмови українського уряду від європейської інтеграції.

Тоді на Майдані й майданах інших українських міст з'явилося чимало людей, які стверджують, що вони далекі від політики, але хочуть, щоб влада до них прислухалася. Стверджувалося, що протест у такій формі – "без політиків" – навіть вигідний владі. Але саме він привів до побиття студентів і початку багатотисячних акцій протесту.

Те, що протестувальники в Єревані – це не політичні опозиціонери – вигідно президенту Саргсяну приблизно так само, як був вигідний президенту Януковичу "Майдан без політиків". Проблема авторитарних режимів, втім, перш за все в тому, що вони хочуть не вступати в діалог, а режисерувати події. І не здатні зрозуміти наслідки тих чи інших своїх дій.

Президент С. Саргсян поки що не збирається йти на задоволення вимог учасників акцій протесту. А вони не збираються з ним домовлятися і навіть зустрічатися.

Таке протистояння може в будь-який момент, що називається "зірватися з різьби", перейти в прямі сутички органів внутрішніх справ з учасниками акцій. І якщо в Єревані не врахують уроків Києва, політизація протесту і крах режиму забезпечені.

Інша справа, що таке – урок Києва – це необхідність діалогу між учасниками акцій протесту і владою.

Для будь-якої тверезомислячої людини урок Києва – це необхідність діалогу між учасниками акцій протесту і владою. Це пошук компроміса. Це незастосування сили. Проте для представників російського політичного керівництва – а Саргсян змушений з ними рахуватися – урок Києва полягає в необхідності швидкого і жорсткого розгону "американських агентів". Путін не просто не вірить у народ. Він його ненавидить. Народ – єдине, що може позбавити його узурпованої влади і накрадених грошей. Як можна тоді з ним розмовляти?

Президента С. Саргсяна сьогодні чекає непростий вибір

Він або піде шляхом діалогу, що значно послабить його позиції, призведе до демократизації режиму, посилення опозиції, нових виборів і поразці влади. Або піде шляхом розгону – що значно послабить його позиції, призведе до повалення режиму, посилення опозиції, нових виборів і поразці влади. Ситуація не дуже приваблива, але вона була запрограмована самим стилем правління президента Вірменії. В бідній країні – а Вірменія бідна країна – не можна відмовлятися від суспільного діалогу. Не можна опинятися в ролі виконавця чужої волі – навіть якщо це воля Путіна. Не можна заганяти людей в соціальний глухий кут і не надавати їм політичної альтернативи.

Власне, це і є уроки Майдану.

Віталій Портніков, http://espreso.tv/blogs/2015/06/24/24_yyunya_2015_g_armyanskyy_quotmaydan_bez_polytykovquot

blog comments powered by DISQUS вверх
Joomla SEF URLs by Artio