В історії України та Росії багато ніби-то спірних моментів. Спірних тому, що нам сьогодні важко дати об'єктивну оцінку через брак прямого контакту з учасниками подій. Але події в Україні сьогодні дають нам певну історичну модель поведінки Росії, яку можна спроектувати на минулі події з історії, щоб краще зрозуміти минулі події.

Наприклад, багато інформації щодо жахів у таборах Австрії (Терезін, Талергоф) під час першої Світової війни. Ми можемо багато сперечатись зі своїми ворогами (ворогами України тобто) на форумах в інтернет, але конкретних і неспростовних доказів буде замало, щоб дати стовідсоткову і остаточну відповідь. Опоненти наші завжди знайдуть будь-яку відмазку, будь-яке виправдання, яке як жопа – має кожен!

Росія оголосила себе правонаступником імперської Росії та СРСР

Росія оголосила себе правонаступником імперської Росії та СРСР. Отже, це абсолютно логічно вказує на те, що не тільки борги та капітали СРСР переходять у власність Росії, але й поведінка та стратегії залишились такими ж.

Сьогодні ми маємо можливість на власні очі спостерігати кремлівські методи агітації і боротьби в сучасній Росії: заручники, терор, брехня, перекручування і т.д.

Мине трохи часу і в підручниках Росії будуть писати нову брехню про події в Україні так само, як зараз пишуть брехню про стан справ в країнах Європи до цього часу. Мине трохи часу і в російських підручниках знову почнуть в усьому звинувачувати США, Польщу та решту Європи в тому, що Україна відвернулась від Росії і йде у бік цивілізації. Знову почуємо про міфічні "проекти Україна" та про "проіскі врагов расіі". Історія 1915-го року Росію нічому не навчила.

Серед використаних вже прикладів політичної брехні і історичного злочину можу зауважити наступні:

  • стан справ з "російськомовним" населенням за заході України у складі Австро-Угорської Імперії. Ця тема й досі використовується Москвою для агресії в Криму та на сході України;
  • "терор" росіян на теренах України. Сьогодні такими називають громадян України, яким роздали російські паспорти, щоб потім видавати бажане за дійсне;

Попри все це, навіть якщо хтось і мав сумніви щодо правдивості української історіографії дотепер, то після військової агресії з боку Росії будь-які сумніви розвіялись. Після початку війни з боку Росії проти України, українці мають повне право (навіть обов'язок) не вірити наклепам та брехні в російських підручниках з історії.

Історія в Росії вже не носить функцію просвітництва, а є інструментом пропаганди

Так само журналістика вже не є журналістикою, а є тероризмом, тому що журналіст (або репортер) події освітлюють, а провокатор (або пропагандист) події планують та створюють. Останнє ми бачили на прикладі м.Слав'янська, коли російські "журналісти" з'являлись на місці подій одразу після осбтрілу. Може вони екстрасенси та телепати точно знати місце та час потрібної "події" для "освітлення"?