Після референдуму про приєднання Криму до Росії населення Абхазії і Південної Осетії вирує. Відштовхуючись від останнього прецеденту, люди сперечаються – що краще: проситися в Росію, як Крим, або зберегти видимість незалежності, визнаної всього чотирма суб'єктами міжнародного права.

На рівні пересічного мешканця Південної Осетії, швидше за все, захоче приєднатися до Північної Осетії, тобто до Росії. Інша справа – мультиетнічна, більш численна й стратегічно важлива для Росії Абхазія.

В ЗМІ, в яких населення Абхазії приймає зараз більш дієву участь, думки щодо приєднання до Росії розділяються

Ті, хто вважають (переважно нацменшини), що в Абхазії зараз править етнократія, виступають за приєднання до Росії, сподіваючись, що це дещо покращить ситуацію. Бажають входження до складу РФ і етнічні росіяни – вони стикаються в Абхазії зі спробами відібрати у них нерухомість та з іншими неприємностями.

Є й ті, які, в принципі, виступають за незалежність, але спокуса приєднатися до Росії велике в надії, що в результаті такої акції рівень життя в Абхазії хоча б трохи наблизитися до російського.

Інші ж вважають, що незалежність є головним надбанням абхазького народу, за яку він заплатив тисячами життів. І якщо в новій абхазькій "суверенній демократії" багатьом голодно і небезпечно, – що ж, треба терпіти, прагнути до кращого і трудитися, не покладаючи рук.

Абхази бояться втратити свою етнічну ідентичність у складі Росії

При всьому цьому багато абхазців роздратовані, що за визнання незалежності "Країни душі" їм доводиться терпіти у себе "росіян з їх військовими базами", які поводяться як господарі і церемоняться з місцевим населенням лише номінально – керівні посади в республіці займають представники титульної нації, але на цьому абхазький "суверенітет" практично закінчується.

Продовжуючи цей логічний ряд, абхази вважають, що входити у склад Росії їм не з руки ще й тому, що на неосяжних російських просторах вони просто втратять (або їх змусять забути) рідну мову, а з ним – і етнічну ідентичність.

Але більше всього абхази зараз бояться, що Москва не стане їх питати, чи бажають вони приєднання до РФ, а створить ситуацію, при якій іншого виходу просто не залишиться – хіба що крокувати назад до Грузії.

У Сухумі також задаються питанням, а чи не втратить Абхазія, у разі приєднання до Росії, Гальський район, де компактно проживають грузини.

Словом, абхази сьогодні сперечаються про плюси і мінуси приєднання республіки до Росії і навіть заїкаються про можливе внутрішнє протистояння на цьому грунті. Проте мало хто замислюється, чи потрібне зараз Росії радикальне перекроювання політичної карти світу і новий головний біль в особі економічно відсталої і не цілком благонадійної Абхазії.

Крім того, чи потрібен Росії, на тлі кримських подій, ще один конфлікт із "закордоном", ще одна причина для посилення "холодної війни" із Заходом і НАТО?

Проблеми Росії, в разі приєднання Абхазії, цим не обмежаться

Вони, крім іншого, створять серйозну напруженість на грузино-російському кордоні – Абхазія, на відміну від Криму, навряд чи варта таких жертв. По-перше, тут не базується російський флот. По-друге, російські військові бази функціонують і без приєднання Абхазії до РФ.

І взагалі, Росія сильно витратилася на "незалежність" Абхазії (приєднання Криму обійдеться в рази дорожче), але від цих витрат абхазька економіка не розквітла, республіка, як і раніше, знаходиться в напівруїнному стані і на дотаціях Москви, а рівень життя місцевого населення якщо не продовжує падіння, то вже точно не підвищується.

Правда, абхазькому добробуту може ненадовго допомогти ситуація в Криму: якщо курортний сезон тут провалиться, незаможний російський турист може перекочувати нинішнім літом на невлаштовані, проте дешеві абхазькі пляжі.

Андрій Ніколаєв, РОСБАЛТ