Голодомор 1932-1933 в Украине

В українському суспільстві в останні роки, і особливо після прийняття закону України про визнання Голодомору 1933 геноцидом, загострилась суперечка між таборами партіотів України та її ворогами (переважно електорат Януковича та КПУ). Суть проблеми криється у визнанні Голодомору 1933 геноцидом.

Патріотично налаштовані українці аргументують свої позиції з позицій моралі, ставлячи її вище будь-яких Конвенцій і не підлаштовують мораль та порядність під папірець. Протилежний же табір вперто усе зводить до букви Конвенції ООН, забувши про її дух, ніби буква закону є найцінніша у Світі норма.

Звичайно, що у перших аргументація не вписується лише у "букву" Конвенції ООН, а у других аргументація тільки у цю букву і вписується, про те не вписується в решту сторін цього важкого питання. У даній ситуації буква Конвенції ООН для ворогів України є як фіговий листок, яким вони прикривають свою аморальність.

Але залишимо поза рамками статті ці суперечки. Моя мета інша

Я хочу, на прикладі ставлення громадян та держави до цієї історичної проблеми, визначати зв'язок зі ставленням до інших соціальних проблем. На мою думку тут існує прямий зв'язок: людина, яка не визнає Голодомор 1933 за геноцид, одночасно на всі сто відсотків буде виступати і за державний статус російської мови, і за перебування ЧФ Росії у Криму, і зневажатиме Мазепу, і так далі по всім пунктам ідеологічних питань.

Ви не зустрінете жодної людини, яка б, наприклад, бажала мати другу державну мову (російську) і одночасно визнавала б Голодомор 1933 за геноцид. Це і добре, і погано одночасно. Добре тому, що одразу дає нам зрозуміти хто перед нами, а з іншого боку погано тому, що таких людей ще дуже багато. Як правило, вони живуть на тих місцях, де була знищена голодом найбільша кількість людей. Мертві ж не свідчать.

На прикладі такого не багатозначного питання як Голодомор 1933 ми маємо змогу чітко визначити моральний та духовний рівень державного службовця чи громадянина. У даному випадку кожна людина стоїть (якщо взагалі стоїть!) перед вибором того, що для неї важливіше: папірець з визначенням терміну, чи загальнолюдські норми моралі; і що робити, коли ці папірці суперечать моралі.

Під кінець статті хочу запропонувати дещо і запитати дещо

В Конвенції ООН крім терміну геноцид існує також термін винищення. Для визнання Голодомору 1933 винищенням абсолютно не обов'язково доводити наявність наміру. Достатньо довести факт. А фактів маємо більше ніж достатньо. Винищення та геноцид є двома найбільшими злочинами проти людства. Перший визнається як факт, а другий визнається як намір. Таке розведення цих термінів за причинно-наслідковою суттю, можливо, було зроблено навмисно і ми ломились весь цей час у відкриті двері? Може треба вимагати визнання Голодомору 1933 не геноцидом, а винищенням?

Цікаво, а що у такому випадку казатимуть наші теперішні опоненти з Москви та їх шавки з Донбасу? Невже не визнаватимуть Голодомор навіть як винищення?

blog comments powered by DISQUS вверх